21 листопада, Римо-Католицька Церква відзначає спомин введення у храм Пресвятої Богородиці.
Свята Євангелія нічого не говорить нам про подію Введення в храм Пресвятої Богородиці. Цей празник, як і празник Різдва й Успіння Божої Матері, заснований на традиціях Церкви й на апокрифічних книгах, передусім Протоєвангелії Якова і Псевдо-Євангелії Матея “Про Різдво Пречистої Діви Марії”. З цих джерел довідуємося, що батьки Пречистої Діви Марії св. Яким і Анна будучи бездітними, дали обіцянку, якщо в них народиться дитина, то віддадуть Її на службу Богу у Єрусалимський храм. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли їй виповнилося три роки, батьки привели Її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька св. Івана Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час аж до заручин з св. Йосифом.
Свято бере свій початок від посвячення храму Пресвятої Діви Марії, побудованого неподалік єрусалимського храму. Вже у VIII ст. це свято було поширене у всій візантійській державі. На Заході його почали святкувати наприкінці XIV ст., а по цілій Європі воно поширилось у XV столітті. Папа Сикст V 1585 р. остаточно запровадив це свято у римську літургію.
Значення свята для нас
Марія є для нас взірцем посвяченого Богу життя. Введення у єрусалимський храм Пресвятої Діви є виразом любові до Бога Її батьків, котрі віддають у руки Бога той дар, котрий отримали від Нього. Вони не вбачають у своїй доньці свою власність, але бачать у ній доньку Всевишнього.
Перебування у Єрусалимському храмі є для Марії часом зростання у вірі, надії і любові, це є час приготування до приходу Спасителя.
Під час Хрещення ми також були вчинені Богом живими храмами Христа. За прикладом і заступництвом Марії ми маємо посвятити Йому усе своє життя, від його початку, аж до самої смерті, та носити в своїм серці Слово Бога.
За матеріалами: «Літургійний рік Римсько-Католицької Церкви», Костянтин Морозов OFMCap
фінансово.
Щиро дякуємо!
