Римок-катол.: 25 листопада (необов'язковий спомин)
Св. Катерина народилася наприкінці ІІІ ст. (на початку ІV ст.) у заможній родині в Александрії, столиці Єгипту. Була не тільки багатою та добре освіченою, але передусім була ревною християнкою. Марно намагалися найзаможніші громадяни міста підкорити її серце, оскільки вона, зрікаючись перспектив подружнього життя, склала обіти довічної чистоти.
За переказами, якось під час молитви, до Катерини з’явилась Богородиця з Дитятком Ісусом, Немовля простягнуло їй перстень в ознаменування духовних заручин.
За переказами, свята Катерина, користуючись своїм знатним походженням, звернулась до імператора, заступаючись за християн, які зазнавали жорстоких гонінь. Щоб переконати знатну римлянку та інших християн, імператор наказав скликати п'ятдесят найосвіченіших мужів імперії. Свята відвертістю своїх переконань і доказів навернула їх в християнство. Всі вчені за наказом імператора були вкинуті у вогнище. Сама ж свята Катерина була піддана страшним мукам – колесування.
Великі страждання св. Катерини навернули багатьох язичників до віри Христової. Серед них — царицю Августіну, Порфирія Стратилата і 200 воїнів, котрі спостерігали її страшні муки.
Місце страти Великомучениці Катерини і сьогодні показують в Александрії туристам.
Св. Катерина є покровителькою філософів та священиків.