Роздуми до Слова Божого на неділю, 27 листопада (календар УГКЦ)
Кінцевою подією в черзі надзвичайних діянь Ісуса у 8-му розділі Євангелія від Луки є подвійне чудо – єдине такого роду «переплетене» чудо в Євангелії.
Події, які ведуть до воскресіння єдиної дочки начальника синагоги Яіра, є перервані на коротку мить оздоровленням кровоточивої жінки. В одній історії Ісус має справу з хворобою та смертю. Тим самим Лука демонструє владу Ісуса не тільки над природою та бісами (8, 22 – 39), але й над хворобами та смертю. Чуда служать також для одкровення Ісуса Своїм учням – Він є Божий Месія, якому можна повністю довіритись. Про важливість віри в Ісуса (довіри Ісусові) Лука наголошує в 8, 48; 50 – важливо вірити, що Ісус здатний робити великі речі. А коли Ісус діє – він показує своє надзвичайне милосердя, й підтверджує, що учні можуть завжди покладатися на Нього. Дії Ісуса – також демонстрація Його сили, яку Він дає своїм учням, посилаючи їх на служіння (опис чотирьох чудес зображених в Лк 4, 31 – 5, 11 – завершується першим покликанням та дорученням апостолам; після чудес у Лк 8 – дев’ята глава Луки починається з того, що Ісус дає учням свою силу та посилає їх на місію; Лука також демонструє, що чуда, які в Євангелії чинить Ісус – в Діяннях апостолів чинять Його учні).
Євангеліє засвідчує й широту «соціальної» діяльності Ісуса: лідер синагоги, дитина та хвора жінка, яка в очах ізраїльтян вважається нечистою. Для Ісуса не має різниці чи це чоловік чи жінка, дитина чи доросла людина, чистий (-а) чи нечистий (-а)…
Незвичайним виглядає інший важливий елемент: «Він (Ісус) наказав їм (свідкам чуда) нікому не говорити, що сталося» (Лк 8, 56). Насправді тут йдеться про наступне: Ісус не хотів зосереджувати Свого служіння тільки на чудах, які Він міг вчинити. Євангельська традиція засвідчує, що тільки таке зосередження – неодноразово спантеличувало та відвертало увагу людей від правильного та глибшого розуміння особи Ісуса ( Йо 6, 26; Лк 11, 27 – 29; = Мт 12, 38 – 39; = Мк 8, 11 – 13).
Кілька наступних висновків стосовно цього уривку та Лк 8 загалом є важливими:
– Об’єднані в Лк 8, 22 – 56 чуда Ісуса засвідчують, що Він має владу над будь-якими силами, які поневолюють людину: зовнішніми (сили природи чи демони) чи внутрішніми (хвороби чи смерть).
– Віра, – навіть така боязка як у кровоточивої жінки, – має важливість та може «мобілізувати» Бога; жінка була настільки мудра, що зосередилася не на своїй хворобі, але на Ісусі; її віра була більш важлива ніж її страх; вона поклалася на Ісуса; коли її викрили, вона відверто сказала, що Ісус зробив їй.
– Віра Яіра поміж іншим вражає терпеливістю – поки Ісус «бариться» по дорозі, розмовляючи з жінкою, – Яір вірить – хоча інші вважають, що все втрачено; Бог має Свій час… інколи щоб досвідчити могутність Його сили – потрібно безмежної довіри та великої терпеливості.
– Всі чотири розповіді про чуда Ісуса (Лк 8, 22 – 56) служать для увиразнення Його надзвичайної сили; для людей ця сила стає сприятливою нагодою щоб «побачити» Бога; ця сила виявляє безсилля будь-яких «сил», які протистоять Богові та людям, – які б форми вони не приймали (катастрофи, напади демонів, хвороби, смерть), – Ісус здатний подолати їх усіх; оскільки Ісус перемагає смерть, ми починаємо розуміти, що маємо справу з Богом; усі чуда вимагають від нас одного – довіри, а з Євангелія ми бачимо, що Ісус є гідний довіри; те, що Ісус обіцяв, Він виконає (Лк 1, 1 – 4); тільки Божа сила є абсолютна – смерть не є головним (основним) завершенням людського життя; зустрітися з Ісусом та пізнати Його – означає зустрітися з Життям та пізнати Бога.
фінансово.
Щиро дякуємо!
