Греко-католицький календар:
Миколая, архиєп. Мир Ликійських, чудотворця
Ап. – Тит. 301 зач.; 1, 15-2, 10.
15. Для чистих усе чисте, а для забруднених та невірних немає чистого нічого; у них же забруднені і розум, і сумління; 16. Заявляють, що знають Бога, а ділами своїми відрікаються, мерзенні й непокірні та до всякого доброго діла непридатні. 1. Ти ж говори, що личить здоровому вченню: 2. Старі щоб були тверезі, поважні, помірковані, здорові у вірі, любові, терпеливості. 3. Старі жінки так само нехай поводяться, як освяченим личить: щоб не були злоріки, ані віддані пияцтву, щоб добра навчали, 4. щоб молодих навчали любити своїх чоловіків та дітей кохати, 5. щоб були стримані, чисті, хазяйновиті, добрі, підвладні власним чоловікам, – щоб слово Боже не ганьбилося. 6. Так само і юнаків умовляй, щоб були помірковані, 7. даючи самі себе на зразок добрих діл: повноти в ученні, поважности, 8. Здорового та бездоганного навчання; щоб супротивник осоромився, неспроможний нічого злого проти нас сказати. 9. Раби своїм панам нехай коряться в усьому, хай будуть угодливі, не суперечливі, 10. хай не крадуть, а хай виявляють цілковиту добру вірність, щоб у всьому прикрашали вчення нашого Спаса Бога.
Єв. – Лк. 101 зач.; 20, 19-26.
19. Первосвященики та книжники шукали зараз же накласти на нього руки, але боялися народу, бо зрозуміли, що проти них сказав цю притчу. 20. І назираючи за ним, вони послали підглядачів, що з себе праведних удавали, щоб його піймати на слові й видати начальству і владі намісника. 21. І ті спитали його: “Учителю, ми знаємо, що ти говориш і навчаєш правильно, і не дивишся на обличчя, але навчаєш Божої путі по правді. 22. Чи вільно нам давати кесареві податок, чи ні?” 23. Він же, побачивши їх лукавство, промовив до них: 24. “Покажіть мені динарій. Чий на ньому образ і напис?” Ті відповіли: “Кесарів.” 25. І він сказав їм: “Віддайте, отже, що кесареве – кесареві, а що Боже – Богові.” 26. І не могли піймати його перед людьми на слові та, дивувавшися його відповіді, замовкли.
Літ.: Св.: Ап. – Євр. 335 зач.;13, 17-21.
17. Слухайтесь ваших наставників і коріться, бо вони пильнують ваші душі, за які мають звіт дати; щоб вони це робили з радістю, а не зідхаючи, – бо це для вас некорисно. 18. Молітеся за нас, бо нам здається, що маємо добре сумління, бажаючи у всьому поводитись добре; 19. тим більше ж прошу вас це робити, щоб якнайскоріше мене вам повернено. 20. Нехай Бог миру, що підняв з мертвих того, хто кров'ю вічного завіту став великим Пастирем овець, – Господа нашого Ісуса, – 21. зробить вас здібними виконувати його волю добрими ділами, здійснюючи у вас те, що йому любе через Ісуса Христа, якому слава по віки вічні. Амінь.
Єв. – Лк. 24 зач.; 6, 17-23.
17. Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. 18. Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. 19. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла. 20. Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: “Блаженні вбогі, – бо ваше Царство Боже. 21. Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись. 22. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім'я Сина Чоловічого ради. 23. Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.
фінансово.
Щиро дякуємо!
