Цьогорічна різдвяна просфора у греко-католиків була дещо унікальною – на ній були присутні відразу два Блаженніших – Блаженніший Любомир і Блаженніший Святослав.
Цей захід, який вже кілька років поспіль УГКЦ організовує в Києві, є нагодою зустрітися з великою греко-католицькою родиною в столиці України і відчути, як з кожним роком міцніє спільнота УГКЦ.
Блаженніший Святослав звернувся до присутніх: «Ми сьогодні зібралися, щоби поділитися благословенним хлібом, який ми називаємо просфора. Хліб – це якраз є символ воплоченого Бога – нашого Творця і Спасителя, який прийняв на себе людське тіло, щоб бути видимо присутнім тут між нами. І так, як оцей один хліб, але розподіляється на безліч частинок, аби всіх об’єднати і наповнити життям, так і ця сьогодні спільна спільна просфора, з одного боку, має показати нам близькість Бога до нас, з іншого – дати нагоду бути разом, бути єдиними», – сказав Глава УГКЦ до гостей просфори.
На просфору прибули гості з різних куточків України, і навіть з-за кордону. Зокрема, прийшли Апостольський Нунцій в Україні архиєпископ Томас Едвард Ґалліксон, архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор (Возьняк), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ Владика Богдан (Дзюрах), єпископ-помічник Київської архиєпархії Владика Йосиф (Мілян), численне духовенство, політики: Тарас Чорновіл, Іван Васюник, Ганна Герман, Арсеній Яценюк, Анатолій Матвієнко та інші, митці, науковці, парафіяни з храмів Києва та області, численні жертводавці будівництва Патріаршого центру УГКЦ у Києві.
Блаженніший Святослав підійшов чи не до кожного гостя, щоб привітатися і подякувати за присутність.
Блаженніший Любомир у свою чергу кинув оком у минуле: «Це святкування, що називається просфора, почалося ще кілька років тому. Ми застановлялися, як подякувати отим добродіям, які своїми пожертвами допомагають цей Собор поставити. І прийшла така спасенна думка, якби ми в Різдвяний час тих усіх добродіїв з цілої України і навіть з-за кордону запросили, аби вони прийшли й ми разом могли заколядувати, а вони – побачити, як розвивається будівництво. Ми раді, що ми сходимося, але дозвольте мені щось вам сказати, бо я людина вже трошки старша й практична…»
І тут Блаженніший Любомир розповів одну бувальщину, яка б прямо заохотила благодійників пожертвувати кошти на собор:
«Після війни був один священик голландського походження на ім’я Веренфрід ван Страатен – засновник організації «Церква в потребі». Дуже багато допомагав усім у потребі, включно з нашою Церквою. Якось він приїхав до Кельна, мером якого був пізніше знаний канцлер Німеччини Конрад Аденауер. Священик приїхавши до Кельна, відчував, що треба прийти привітатися до Аденауера. Прийшов, привітався, представився і каже: «З вашого дозволу ми тут збиратимемо кошти для потребуючих людей по всій Європі», при цьому показав такий великий капелюх, в який він збирався збирати кошти, а Аденауер догадався, засунув руку в кишеню, витягнув 50 марок і кинув у капелюх. Аденауер відомий тим, що був надзвичайно мудрий державний муж, але також – своєю слабкістю: був трошки скупий.
Десь через десять днів отець Веренфрід закінчив свою місію у Кельні і прийшов до Аденауера попрощатися. Каже йому: «Пане мере, дуже вам вдячний, що мешканці цього міста мене так гарно підтримали. Я тут зібрав 97 тисяч марок. Який би я був радий, якби я звідси міг вивести 100 тисяч». Аденауер, який був мудрим чоловіком, здогадливим, сів за стіл, уже не пхав руку в кишеню, і написав чек на три тисячі марок», – закінчив бувальщину Архиєпископ і звернувся до гостей:
«…Сьогодні ви приїхали сюди й мали нагоду побачити, що вже зроблено для нашого головного собору. Гадаю, вам сподобалося, а мені прийшла така думка – може, у вашому серці десь щось там защеміло, і ви сказали собі: «Гм, так гарно! Але ще не закінчено. Якби ми на другий рік могли побачити вже закінчений собор?! Якби то було гарно!». Гадаю, я сказав усе, що треба», – сказав Блаженніший Любомир.
Після цього до Блаженнішого Любомира підійшов Блаженніший Святослав, щоб привітати зі святом. Потім старший Блаженніший залишив просфору, а гості продовжували колядувати й спілкуватися.
За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ
фінансово.
Щиро дякуємо!
