Чому земляки не хотіли слухати Ісуса?

Роздуми над Божим Словом на середу ІV звичайного тижня, рік ІІ

 Земляки Ісуса дивувалися, слухаючи Його, коли Він навчав у синагозі. Не могли збагнути, звідкіля в Нього така мудрість і як це так, що Його служіння супроводжують чудесні знамення. Грецький текст вживає слова ескандалідзонто — «були згіршенні». Слово скандалон в прямому перекладі означає «перешкоду». Зір тих людей не міг подолати бар’єр людської, видимої природи Ісуса, щоб узріти Когось більшого в молодому чоловікові, якого називали «сином теслі». Земляки Ісуса не були спроможні подолати свого поверхового бачення.

“ Християнин — це той, хто бачить далі, ніж сягає людське око, вдивляється в те, що невидиме

Християнин — це той, хто бачить далі, ніж сягає людське око, не дивитися «на ви­диме, а на те, що невидиме» (2 Кор 4,18), наслідуючи при цьому самого Бога, Який «не дивиться на лице, а дивиться на серце» (пор. 1 См 16,7).

Роздумуючи над цим уривком, запитую себе: чи я, бува, не маю такого самого бачення, як мешканці Назарету? Наприклад, коли я дивлюсь на свого ближнього, нерідко «очі мого серця» затримуються на зовнішньому: вигляд, учинки, помилки, таланти… Отой — «крутий», а той — «тишко». Однак цілком може бути так, що я бачу лише ескіз картини, а Бог бачить завершений шедевр своєї мудрості. Зібрані у Назаретській синагозі були певні, що краще знають, хто такий Ісус, — краще від самого Ісуса: «Хіба Він — не тесля, не син Марії та не брат Якова, Йосії, Юди і Симона?»

Залишається помолитися словами св. Павла Апостола, щоб Господь просвітлив очі нашого серця, щоб ми «знали якою є надія Його покликання, яке багатство слави Його спадщини у святих, яка неосяжна велич Його сили в нас, котрі віримо в дію могут­ності Його сили, що Він її здійснив у Христі, вос­кресивши Його з мертвих і по­са­див­ши праворуч себе на небесах, — вище від усякого начальства, влади, сили, панування і всякого іме­ні, яким іменують не тільки в теперішньому віці, але й у май­бут­ньому» (Еф 1, 18-21).