Літургійні читання на середу ІV звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ)

Римо-католицький календар

Середа ІV звичайного тижня, рік ІІ 

Перше читання
2 Сам 24, 2. 9-17

Читання з Другої книги Самуїла.

Тими днями звелів цар Давид Йоаву, начальникові війська, який був з ним: «Пройди усі коліна ізрáїльські від Дану до Версавії і порахуй народ, щоб я знав число народу».
І дав Йоав цареві число переписаного народу: і було в Ізрáїлі вісімсот тисяч сильних мужів, які володіли мечем, а в Юди — п’ятсот тисяч.
Та Давидове серце було неспокійне після того, як він порахував народ. Тоді Давид сказав до Господа: «Согрішив я тяжко, зробивши це. Отож, Господи, прошу, прости провину твого раба, бо вчинив я дуже нерозумно».
Коли Давид устав уранці, прийшло Господнє слово до пророка Ґада, Давидового видющого: «Іди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речі Я пред’являю тобі, вибери собі одну з них, щоб Я виконав її тобі».
І прибув Ґад до Давида та й оповідає йому, кажучи до нього: «Чи має настати голод в твоїй країні на три роки; чи волієш три місяці втікати перед обличчям твого ворога, що гнатиметься за тобою; чи хочеш, щоб була три дні чума у твоїй землі? Тепер обміркуй і розсуди, що маю відповісти Тому, хто послав мене». Давид відповів Ґадові: «Я пригноблений вельми, однак воліємо потрапити в руки Господні, бо Його милосердя велике, людям же в руки впасти не хочу!»
І обрав собі Давид чуму; а були тоді дні жнив пшениці. І послав Господь чуму на Ізрáїля від ранку аж по призначений час; і вмерло, від Версавії до Дану, сімдесят тисяч чоловік.
Коли ангел простягнув був руку на Єрусалим, щоб вигубити його, то Господь зглянувся на лихо та сказав ангелові, що вигублював люд: «Досить уже! Затримай твою руку». Тоді ангел Господній був якраз на току Орни євусія.
Сказав Давид до Господа, коли побачив ангела, який вбивав народ, мовивши: «Дивись, це ж я згрішив, я провинився! Ці овечки – що вони зробили? Нехай Твоя рука буде проти мене та проти дому батька мого!»

Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 32 (31), 1-2. 5. 6. 7 (П.: пор. 5в)

Прости, о Боже, всю мою провину.
або: Прости, Господи, мого гріха безбожність.

Блаженні ті, кому прощено беззаконня *
і кому гріх покрито.
Блаженна людина, якій Господь переступу не порахує, *
і в чиєму дусі підступу немає.

Перед Тобою свій гріх я визнав *
і не приховав свого беззаконня,
а сказав: «У своїх переступах Господу я признаюся». *
І Ти простив мого гріха безбожність.

За це буде молитися до Тебе всякий побожний *
у час відповідний,
тож навіть у велику повінь *
води не наблизяться до нього.

Ти для мене притулок, *
від утисків мене оберігаєш.
Радісними вигуками спасіння *
Ти мене огорнеш.

Спів перед Євангелієм
Йн 10, 27

Алілуя, алілуя, алілуя.

Вівці слухаються голосу Мого,
і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Мк 6, 1-6

† Читання святого Євангелія від Марка.

Того часу Ісус пішов до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні.
А коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато з тих, хто слухав, дивувався, кажучи: «Звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому? І що за чудеса творяться Його руками? Хіба Він — не тесля, не син Марії та не брат Якова, Йосії, Юди і Симона? Хіба не Його сестри тут з нами?»
І вони спокушалися через Нього. А Ісус їм відповідав, що пророк буває без пошани лише у своєму рідному краї, серед своїх рідних і у своєму домі.
І не міг Він там жодного чуда зробити, тільки оздоровив декількох недужих, поклавши на них руки. І дивувався їхньому невірству. Тож обходив довколишні села, навчаючи.

Слово Господнє.

Біблійні роздуми:

Моє тіло — моє діло (о. Микола Мишовський)

Чому земляки не хотіли слухати Ісуса? (о. Роман Лаба OSPPE)

Єдине, що дивує Ісуса (о. Олег Саламон)

Бог, який не чинить чуда насильно (о. Кирило Лесько)

А чому спотикаємося ми? (Слово між нами)