Роздуми до Слова Божого на ІІІ неділю Великого Посту
Щоразу, натрапляючи на давно відомий мені текст, прошу Духа Святого показати мені його по-іншому, по-новому. Не тому, що Слово Боже стало іншим, а тому, що моє життя стає іншим, що я переживаю інакші ситуації, ніж тоді, коли читав те чи те слово минулого разу. Вже не раз ми роздумували над цим уривком. Спробуймо і сьогодні, з допомогою Божественного Автора, поглянути на нього дещо по-іншому, торкнутися чогось, на що раніше, можливо, ми не звертали увагу.
Вже для Отців Церкви своєрідним знаком запитання були слова Євангелія: Незабаром була юдейська Пасха, тож Ісус вирушив до Єрусалиму… Що ж тут такого дивного? Але річ у тому, що на той час жоден інший народ, окрім юдеїв, не святкував Пасхи. Не було грецької Пасхи, або римської, чи якоїсь асирійської тощо. Чому ж Євангеліст Йоан зазначає, що наближалася юдейська Пасха? Можливо, він уточнює цей факт для християн елліністичного походження, які не до кінця зналися на юдаїзмі й не розуміли єврейських звичаїв. Відважмося, однак, не тільки затриматися на історичному трактуванні, але сягнути дещо далі. Для цього розгорнімо Книгу Вихід, щоб побачити, як Пасха названа там. Допомогою будуть два тексти:
Вих 12,11: А їстимете його ось так: стегна ваші попідперізувані, обув’я ваше на ногах ваших, і костури ваші в руках у вас; і їстимете похапки: пасха то Господня.
Вих 12,48: А якби хто чужий, пробуваючи в тебе, захотів святкувати пасху Господню, нехай обріжуть усю його мужеську стать, і тоді нехай приходить і святкує, як і тубілець. Ніхто необрізаний не сміє її їсти.
У тексті, який говорить про встановлення цього свята, пасха названа не юдейською, а Господньою. Читаючи цей уривок, я думаю про те, що Божі діла, Божі наміри, Божу волю я можу вкласти у власні рамки, і тоді Пасха Господня стане в моєму житті «Пасхою юдейською» (тобто моєю власною). В цьому слові я вбачаю застереження: переживати Боже діяння по-Божому, а не так, як сам вважаєш правильним.
Гадаю, те, що відбувалося далі, тісно з цим пов’язане. Ісус виганяє торгівців із храму, а конкретно – з подвір’я язичників. То було єдине місце, куди могли прийти погани, щоб уклонитися Єдиному Богові, і саме це місце стали використовувати для торгівлі. Призначення Божого місця було швидко допасоване до власних інтересів.
Хай Божий Дух допоможе нам святкувати Пасху Господню!