В Італії майже 2000 українських шлюбів. Багато з них укладено з представниками інших країн. Про це говорилося у Львові на Міжнародній науково-практичній конференції «Транснаціональні сім’ї як наслідок української трудової еміграції: проблеми та шляхи їх розв’язання», яка відбулась 22 березня у приміщенні «Львівської політехніки», повідомила Іванна Рижан з посиланням на palomnyk.at.ua.
В Україні, на жаль, дуже мало говориться і майже немає публікацій на тему транснаціональної сім’ї. Одне з тлумачень, що це таке, дала п.Наталія Онімко, президент Всеукраїнського благодійного фонду «Запорука». Вона каже, що це сім’я, розірвана кордоном, а не лише відмінністю у громадянстві.
Пані Олена Малиновська, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, зауважила, що внаслідок цього явища більшає людей, які мають одну, дві або кілька ідентичностей, що фіксується в подвійному громадянстві: «Живе в одній країні, працює в іншій, дітей навчає у третій». Цікавою думкою було те, що батьки ідентифікують себе з однією країною, а діти нерідко – з іншою. Директор представництва ВБФ «Запорука» у Львівській області п.Ярина Хомцій розповіла про таку сім’ю: коли мати нарешті створила умови для переїзду доньки до неї за кордон, та відмовилася. Отож «постала потреба організувати працю і з такими сім’ями».
Пан Михайло Ратушний, голова Української Всесвітньої координаційної ради (УВКР), звернув увагу, що українська влада частенько відстає у своїй діяльності від того, що роблять громадські організації УГКЦ, «а праця з мігрантами є обов’язком української держави».
Короткою, але захопливою була розповідь п.Любомира Клепача із с.Доброгостова Львівської області. Він – приватний підприємець. «Ми провели Інтернет у село, і щомісяця понад 20 осіб користуються скайп-зв’язком. На сьогодні вже можемо прийняти близько 60 дітей. Облаштували для них майданчик, обладнали Народний дім офісною та демонстраційною технікою, створили сайт села». Цей досвід не завадило б перейняти державним можновладцям.
На конференції виступали також італійці – К’яра Лайнаті, керівник центру для іноземних громадян та їхніх сімей, благодійна асоціація «Soleterre»; Антонелла Коломбо, відділ у справах іноземців, міська рада Мілану.
До підсумкового документу конференції було запропоновано шерег пропозицій: зміцнювати образ матері (з усіх сторін – зусиллями Церкви, влади і суспільства), розширити соціальну роботу на сім’ї мігрантів, заопікуватися спрощенням процедур, пов’язаних із працевлаштуванням мігрантів, здобуттям ними освіти, залучати юридичні інституції для дієвого захисту прав та інтересів мігрантів, залучати колишніх заробітчан в управлінські структури тощо.
Конференція відбувалася в онлайн-режимі, і всі охочі з-за кордону могли долучитися до дискусії по скайпу. Документ, із врахуванням пропозицій, буде скерований до органів виконавчої і законодавчої влади України
фінансово.
Щиро дякуємо!
