Святий Фіделіс Зігмарінгенський, пресвітер і мученик

Римо-катол.: 24 квітня (довільний спомин)

Його звали Марк Рой, і він був адвокатом.

Народився 1578 року в містечку Зігмарінген, земля Баден-Вюртемберг. Прізвище Рой було широко відоме в тих краях, оскільки батько майбутнього святого був бургомістром. Синові надав змогу навчатися у Фрайбурзі, де той вивчився на філософа і юриста, здобувши докторати в обох цих найважливіших галузях. Як забезпечена людина, він вільно подорожував Італією, Францією та Іспанією. Втім, його життя «хлопчика-мажора», сина заможного батечка, могло лише виглядати таким. Марк Рой з юності носив волосяницю під звичним для свого стану одягом. А ще він не пив вина, і принаймні це було помітно, хоча й дратувало оточуючих більше, ніж втішало. Тим більше їх дратувало, що, провадячи судові справи, адвокат Рой заслужив у Верхньому Ельзасі прізвисько «захисника бідноти», виступав за своїх клієнтів без оплати, уникав особистих нападок при розгляді позовів тощо.

За протекцією герцога Гогенцоллерна із Зігмарінгена Марк став придворним радником. Але життя двору вплинуло на нього в іще більш неприємний для родини та оточуючих спосіб. А саме: придворний радник вирішив стати монахом-капуцином. Так 1612 року з’явився брат Фіделіс — той, хто вирішив проголосити свою вірність Богові і життям, і самим своїм ім’ям.

Не найкращий час — XVII сторіччя, надто коли йдеться про Німеччину та поблизькі території. Брат Фіделіс перебував у кількох капуцинських монастирях, і всюди, де служив, займався ширенням віри, роз’яснюючи протестантам як юрист, філософ і священик, у чому саме їхнє вчення є помилковим.

Фіделіс постійно молився, щоб Бог вберіг його від лінощів і апатії. Він часто повторював: «Горе мені, якщо я виявлюсь усього лише боягузливим і недбайливим воїном у загоні мого коронованого тернами Вождя». Втім, він за характером таки був не воякою, а служителем милосердя: під час епідемії організував госпіталь у францисканському монастирі у Фельдкірхе, де був пріором, і сам доглядав хворих.

З огляду на старанність та успішність проповідування орден скерував його у Швейцарію, де 1621 року Папа Григорій XV звелів капуцинам створити місію. В гористій провінції Урі св.Фіделіс обходив поселення з проповіддю. У місті Сівіс у нього стріляли під час св.Меси, але не влучили. Вірні пропонували Фіделісові перечекати і потім вийти з міста з надійним провідником, але він відмовився. По дорозі на нього напали з вимогою зректися віри, на що святий відказав: «Я прийшов сюди просвітити вас, а не розділити ваші помилки». Це сталося 1622 року.

Святий Фелікс Зігмарінгенський є першим капуцином-мучеником. Також його визнає своїм першомучеником (protomartyr) ватиканська Конгрегація євангелізації народів, яка колись називалася Конгрегацією ширення віри.

Його голова зберігається в церкві капуцинів у Фельдкірхе, решта мощів — у крипті собору в Курі та церкві св.Фіделя в Штуттгарті.

Беатифікований 1729 року, канонізований 1746-го. Покровитель юристів.