«Панує дуже сприятлива атмосфера довкола прохання про юридичне визнання Церкви у Туреччині», — зазначив монсеньйор Руджеро Франческіні, архієпископ Смирни та голова Єпископської конференції Туреччини.
17 квітня 2012 р. у «Великій Раді» (законодавчий орган країни) відбулися слухання, під час яких архієпископ Франческіні вказав на проблеми та прохання Церкви, які би варто врахувати у новій Конституції, праця над якою триває.
За словами архієпископа Руджеро, юридичне визнання Церкви в Турецькій Республіці дало би визнання усім іншим церковним інституціям і тим, що перебувають під її патронатом, як наприклад: храми, школи, лікарні, сиротинці тощо. Без юридичного визнання згадані інституції не можуть законно належати Церкві, яка, з погляду чинного законодавства, не існує. Лише після отримання бажаного визнання Церква в Туреччині матиме право на приватну власність, зареєстровану на себе. А також зможе розпочати активну працю в державних чи приватних навчальних закладах серед школярів та академічної молоді і катехизацію серед населення.
Відповідаючи на запитання журналіста про виклики, які сьогодні стоять перед Католицькою Церквою у Турецькій Республіці, архієпископ Руджеро спершу зазначив, що їх нині дуже багато. Однак одним із найважчих викликів сьогодення для місцевої християнської громади є саме життя вірних, які духовно почуваються турками, приналежними до свого народу, і хоч вони не мусульмани (адже Туреччина не є повністю мусульманською), проте працюють для блага і розвиту свого народу та держави. Але сьогодні християнам не вистачає місця та можливостей у турецькому суспільстві.
За матеріалами: Радіо Ватикан