За неповні два роки стануть доступними документи, пов’язані з понтифікатом Пія ХІІ. Це обіцяє кардинал Раффаеле Фаріна, архівіст і бібліотекар Святої Церкви, в інтерв’ю для останнього числа щомісячника «Trenta giorni».
Журнал нагадує, що Секретний архів Ватикану налічує 400 років, а його зібрання – це «дванадцять століть історії на 85 тис. км. стелажів». Займаються же цим багатством заледве 50 осіб (стільки працівників налічує архів).
А ще в цьому журналі пишеться, що коли нинішній Папа був префектом Конгрегації віровчення, то «не раз просив Йоана Павла ІІ іменувати його кардиналом-бібліотекарем, і деякий час навіть був певен, що це стане його майбутнім призначенням; однак сталося інакше, й до бібліотеки він увійшов уже як Папа».
У XVI i XVII століттях Римські Папи робили спроби зібрати в одному місці всі документи Апостольської Столиці, «однак з різних причин це не виходило». Вдалася ж ця справа «Павлові V Боргезе, який на початку 1612 року звіз до залів поруч із Сікстинським салоном Ватиканської бібліотеки документи з різних закутків Апостольського палацу, а також старого архіву в Замку Святого Ангела», – розповідає кардинал Фаріна.
На запитання, які епохи привертають найбільшу увагу науковців, що прибігають до послуг архіву, італійський пурпуроносець відповідає: «до середини ХХ століття перевага була, безсумнівно, за Середньовіччям, а в новітні часи, від середини ХХ століття, і тим більше упродовж останніх десятиріч, розглядається сучасна епоха, до смерті Пія ХІ в лютому 1939 року».
На думку кардинала Фаріни, «байка про похмурі рукописи, які там всі очікують знайти, береться із назви: Секретний архів Ватикану. Слово «секретний», яке говорить нам про те, що цей архів – просто «приватний», інтерпретується у загальній свідомості (або ж деякими літераторами) як «таємничий», «тайний», «похмурий». Тоді як немає, мабуть, на світі архіву, який був би більше відкритий для дослідників, аніж «секретний» ватиканський.
За матеріалами: wiara.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
