У неділю в місті Непі італійської провінції Вітербо було зараховано до грона блаженних Цецилію Еусепі, терціарку Ордену Служителів Діви Марії.
Нова блаженна, проживши лише 18 років, відійшла до Господа 1928 року після тривалої хвороби. Її важкий стан був для неї хрестом, який вона обіймала все своє коротке життя, повністю присвячене Ісусові. Святішого Отця на церемонії беатифікації представляв префект Конгрегації у справах канонізацій кардинал Анджело Амато.
«Я прийду до Ісуса маленькою стежкою, дуже короткою, викладеною зі смирення, довіри та любові». У дев’ять років Цецилія прочитала «Історію однієї душі» св.Терези з Лізьє, запалала любов’ю до Пресвятої Євхаристії та пройнялася вшануванням Страстей Христових. Вона знала, що її земний шлях буде короткий, і гаряче прагнула цілком присвятити його Богові – в переконанні, що роки вимірюються не числом, а інтенсивністю любові.
«Попри свій юний вік, вона показала героїчну зрілість, прийнявши з глибокою вірою численні труднощі свого короткого життя». Майбутня блаженна народилась у селі, її батько помер рано, виховання дівчинки довірили сестрам-цистерціанкам. Цецилія вважала це за найбільше щастя – віддалитися від світу, щоби жити серед Наречених Господніх. Часто згадувала своє Перше Причастя як найважливіший момент цілого життя, бо тоді вона вперше «доторкнулася серцем до Серця Ісуса». Незабаром після цього її здоров’я підірвала хвороба, яка завадила їй стати монахинею і примусила повернутися додому. Однак блаженна не втрачала ні посмішки, ні прагнення святості.
Під час богослужіння кардинал Амато сказав, що Цецилія зустріла свої випробування «з великою мужністю та спокоєм, не втрачаючи сили духа. Попри біль і страждання через неможливість стати ким хотілося, вона ніколи не впадала у відчай, але, повністю занурена в молитву, жертвувала свої фізичні страждання Господу з винятковою любов’ю. Цецилію, – сказав кардинал, – можна вважати вірною словам Ісуса: якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, візьме свій хрест і йде за Мною».
Цецилія подібна до «запашної лілії»: милуючись її чеснотами, інші можуть слідувати за нею дорогою святості й бути захопленими тим само покликанням служити й залишатися вірним у малому. Для сучасної молоді це подвійне послання сили й надії. Окрім того, «блаженна Цецилія Еусепі запрошує своїх ровесників покласти надію на Бога, скерувати погляд до неба й відкрити розум і серце вічному життю, покликанню до блаженства раю».
За матеріалами: Радио Ватикана