«Дякую, що ви обрали саме наш інститут!»

На урочистості завершення навчального року в київському Інституті св.Томи Аквінського його директор, о.Войцех Сурувка ОР, дякував насамперед… студентам.

Черговий навчальний рік позаду; вчора – 27 червня – урочистою св.Месою відзначили його завершення, позавчора четверо колишніх студентів захистилися, й тепер секретаріат готує їхні документи для висилки до Рима, в університет св.Томи «Ангелікум», на затвердження. Бо наш київський Інститут релігійних наук є філією Папського університету св.Томи в Римі. Десятеро студентів склали у понеділок свої останні іспити. Такими є плоди старань викладачів і працівників Інституту.

Саме про це – про плоди – згадав у проповіді о.Петро Балог ОР, виходячи з Євангелія дня. Воно не було якось спеціально дібране до святкування, відзначив потім отець директор, і тим цікавіше: минулого року на подібній урочистості випало читання про те, що безплідне дерево зрубують, а цього року – про пізнавання доброго дерева за його плодами.

Крім цього, Христос у Євангелії говорить про лжепророків та вовків в овечих шкурах. Лжепророки – це люди, які багато знають, багато вивчили, але роблять із пізнаного неправильні висновки. Щодо вовків, то варто не тільки вивчати богослов’я, «прикриваючись» ним, але насправді проникатися ним. Тож євангельський уривок немовби сам повчає студентів та випускників богословського закладу, як саме вони мають використовувати набуті знання, аби насправді дякувати Богові своїм життям, і чого їм потрібно стерегтися.

А ще у проповіді пролунало зауваження про те, що закінчити навчання не означає перестати вчитися. Щоб добре дерево приносило свої плоди, за ним потрібно доглядати, сказав о.Петро. І, звісно, в наших людських «садах» є дерева, яким прищеплено шляхетні гілки, аби приносили кращий плід. Отже, потрібно не забувати про підрізання, очищення… щоб не занедбати, не занехаяти, не полишити прищепленого, не дати йому здичавіти.

Рік тому, – сказав на завершення Служби Божої о.Войцех, директор інституту, – питання щодо нашої діяльності стояло, саме як у минулорічному читанні: чи принесло «дерево» інституту добрі плоди, і яка буде його подальша доля? За цей рік він, як новий директор, мав за завдання оцінити становище. І тепер назвав конкретними добрими плодами тих, хто захистився, хто склав іспити, хто продовжить навчання наступного року. «Ви – виправдання нашого існування, – сказав о.Войцех, посміхаючись до студентів. – Ми, дирекція, викладачі, існуємо заради вас. І тому я б хотів сьогодні насамперед подякувати вам. Дякую, що ви обрали саме наш інститут, що ви тут навчаєтеся, приймаєте нашу працю!» Також він подякував викладачам (деякі з них, отці-домініканці з київського Дому, були присутні на Службі) та благодійникам інституту.

Після св.Меси свято продовжив… Маркіян Свято. Цей юнак, співак хору греко-католицької церкви св.Василія Великого, соліст оперної студії Національної музичної академії України, лауреат міжнародних конкурсів, виконав кілька українських пісень, чим вельми потішив і студентів, і самих отців-домініканців. Вечір завершився – традиційно – агапою на другому поверсі домініканського Дому на Якіра, 13, де було частування та спроби навчити зібраних танців прославлення.

Директор та викладачі попрощалися зі студентами до 8 вересня, коли відбудеться відкриття наступного навчального року. На цей день вочевидь буде запрошено багато гостей, оскільки наступний навчальний рік для київського Інституту св.Томи Аквінського буде знаковим: це вже двадцятий рік діяльності домініканського богословського закладу в столиці України.