Близько 150 молодих людей з України, Польщі, Німеччини та Росії зібрав молодіжний фестиваль «ПОДИХ ЖИТТЯ», що триває у Тиврові на Вінниччині.
З 18 липня на подвір’ї храмового комплексу св. Михаїла Архангела розкинулося наметове містечко, у якому учасники живуть, моляться та спілкуються.
Міжнародний молодіжний фестиваль
Волонтери з-за кордону приїхали на кілька днів раніше та навіть встигли допомогти при відбудові найбільшого храму на Поділлі, відомого колись санктуарію Матері Божої Тиврівської.
З Німеччини на фестиваль приїхало 12 чоловік. Це студенти, більшість з яких в Україні вперше у житті, з Польщі прибуло 15 волонтерів та одна дівчина з Росії.
Мовний бар’єр не став проблемою для ближчого знайомства між молоддю. За допомогою англійської та інших мов учасники спілкувалися між собою. А Під час Мес та конференцій для іноземних гостей тривав синхронний переклад на польську та німецьку мови.
На фестиваль прибуло також велопаломництво. Двоє священиків приїхали велосипедами з Києва. Отець Ципріан Чоп ОМІ та о. Олександр Зелінський ОМІ за два дні подолали близько 300 кілометрів.
Отець Олександр зізнається, що після такого велопробігу, у нього болять усі кістки, але наступного року не відмовився би знову так само приїхати. «Я старався переживати це велопаломництво, жертвуючи за фестиваль, за молодь, за Україну. Також це і задоволення, тому що я люблю їздити на велосипеді. Хоча в дорозі нас зустрів і дощ, і вітер, задоволення від цього не зменшилося», – поділився о. Олександр з CREDO. Проте до Києва священик планує їхати вже потягом. А отець Ципріан Чоп ОМІ на велосипеді хоче й повертатися. Цього разу священик планує подолати усю дорогу від Тиврова до Києва менше ніж за добу. Довгі веломандрівки для отця Ципріана – не новинка, минулого року він їхав на велосипеді з Тиврова до Мадрида.
Матерія й містерія
До фестивалю організатори готувалися цілий рік. Його організовують Місіонери Облати Непорочної Марії разом з молоддю ОМІ з Чернігова, Києва та Полтави. Протягом року вони проводили зустрічі в Обухові, під час яких обговорювалася тема та деталі фестивалю. Цього року темою фестивалю обрали «Матерія – містерія і я».
У рамках цьогорічної теми фестивалю тривали конференції та обговорення в групах про людське тіло, а також про Тіло Христове – Євхаристію. «Багато людей у наш час женуться за модою, інколи не приймають себе такими якими вони є, не цінують власне тіло, яке їм дав Бог, втрачають здоров’я, щоб схуднути, витрачаються на операції, аби виглядати відповідно до загальноприйнятих стандартів. Тут є над чим задуматися. Дуже цікава тема цього року», – поділилася з CREDO Марія Паюк, учасниця з міста Броди.
У програмі фесту були спільні молитви, Євхаристії, конференції, ділення, а також майстер-класи, концерти і розваги. Молитва, спілкування та веселе часопроведення, які органічно поєднуються в одному заході, відрізняють фестиваль «ПОДИХ ЖИТТЯ». Одного вечора усі разом танцювали «макарену», а наступного – зосереджено в молитві пройшли у Хресній дорозі вулицями Тиврова.
Під час фестивалю молодь проводила майстер-класи з танців, фотографії, кікбоксінгу, барабанів, футболу та фаєр-шоу. А священики вели конференції і ділення у групах.
«Ми закликаємо молодь до відбудови руїни власних сердець, – каже о. Петро Врублевскі ОМІ, – Хочемо пережити разом щось особливе.» Священик вважає, що час, проведений на фестивалі, може бути часом зупинки та зцілення, щоб потім з новими силами молодь могла повернутися до щоденного життя.
Цього року під час фестивалю триває цілодобова адорація. І вдень, і вночі каплиця не буває порожньою. Після фестивалю учасники часто надсилають отцям-облатам свої свідчення. А інколи й батьки пишуть подяки священикам. Матір одного хлопця написала, що давно не бачила як син усміхається, а перебування на фестивалі повернуло йому радість, – розповів о. Петро.
«Мені цей фестиваль дає драйв, тут я заряджаю сили. Я живу у Києві. І там постійно кудись спішу. Зранку встаю і цілий день не маю часу зупинитися. А тут час просто завмирає, можна зупинитися та подумати, – поділилася з CREDO одна з організаторів фестивалю Марія Неронська.
Фестиваль «ПОДИХ ЖИТТЯ» відбувається уже вчетверте, в Тиврові – втретє. Для багатьох людей за цей час Тиврів став особливим місцем.
Звенислава Набитович приїхала до Тиврова зі Львова. Дівчина каже, що це для неї святе місце: «Хтось щороку ходить до Бердичева, хтось – у Зарваницю, а я приїжджаю на «ПОДИХ ЖИТТЯ». Мене цей фестиваль надихає, тут я знаходжу Бога», – розказала Звенислава.
Відновлення столітніх традицій
Сьогодні вперше за півтора століття відбувається відпуст Матері Божої Тиврівської. Колись цей санктуарій був відомим паломницьким місцем в Україні. З кінця XVIII століття на відпуст у Тиврові приходили паломники з Подільської, Волинської, Київської та інших губерній. Всі вони прибували, щоб молитися до Тиврівської Богородиці, яка здійснювала багато чудес. Чудотворна ікона Матері Божої Тиврівської була оздоблена дорогоцінними каміннями, кожне з яких було подароване за зцілення. Зараз у Тиврові зберігається копія цієї ікони, зроблена наприкінці XІХ століття.
Відпустову Службу Божу, яка розпочалася опівдні, очолює Львівський митрополит РКЦ архиєпископ Мечислав Мокшицький. Також він розказав молоді про блаженного Папу Йоана Павла ІІ, секретарем якого колись служив.
Після Служби Божої відбудеться святковий фуршет та концерт християнських гуртів.
фінансово.
Щиро дякуємо!
