Чи не буває у вас відчуття, ніби у стосунках із певною людиною ви маєте «американські гірки»? Одного дня можете невимушено бесідувати, а наступного разу стикаєтеся з замкнутістю або ворожістю. Чи, може, ви й самі інколи так поводитеся?..
Оскільки люди погано дають собі раду з контролем негативних емоцій, то гнів, роздратування, агресія можуть знаходити обхідні шляхи для прояву. Людина нібито сказала вам спокійним тоном просту фразу, а ви вже закипаєте і готові покусати співрозмовника.
Сподіваюся, що десять пасивно-агресивних фраз допоможуть вам зрозуміти, коли саме співрозмовник налаштований агресивно і намагається викликати вас на конфлікт, прикривши свій настрій досить невинними та повсякденними висловами.
Пасивно-агресивна поведінка – така манера поведінки, за якої висловлюється пасивний спротив негативним реплікам опонента, завдяки чому вдається досягти цілей, поставлених людиною, яка цю манеру використовує. Ті, хто воліє спілкуватися в такий спосіб, не виступатимуть відкрито проти того, що їм не подобається. У них напруження, що наростає і вимагає виходу, проявляється через відмову виконувати ті чи ті дії. Ця манера поведінки проявляє агресивність за рахунок того, що «ні» виражається пасивним чином.
1. «Я не гніваюсь».
Заперечування почуття гніву є класичною пасивно-агресивною поведінкою. Замість того, щоби чесно визнати це почуття й пояснити, що саме його викликало, людина продовжуватиме твердити: «Я не гніваюсь!» Хоча в цей час всередині може шаленіти буря глобального масштабу.
2. «Добре», «як скажеш».
Ображатися й уникати прямої відповіді або аргументів – ще один вид пасивно-агресивної поведінки. Замість того, щоби сказати, що щось не подобається й навести свої аргументи проти – людина замикається й відповідає стандартним «добре» або «як скажеш, так і буде». Таким чином, гнів виражається опосередковано, і двері для відкритого діалогу зачиняються.
3. «Та йду вже!»
Тут навіть особливих пояснень не потрібно. Просто спробуйте покликати дитину, щоби вона прибрала кімнату (робила уроки, сіла їсти щось не винятково смачне). Скільки разів її треба буде покликати? І яким тоном вона скаже оце «та йду вже!» – вдесяте? Втім, так роблять не лише діти, а й дорослі, коли їм не хочеться робити те, до чого їх кличуть. Таким чином вони хоч би ненадовго відкладають те, що неминуче.
4. «Я не знав, що ви маєте на увазі – зараз».
А ця фраза – улюблена у прокрастинаторів. Якщо людині дають завдання, яке їй не дуже й хочеться виконувати, то вона відкладатиме його на потім усіма можливими способами. Відповідно, коли її спитати, чи поставлене завдання вже виконане, відповідь буде стандартна – я не знав, що малося на увазі «роби прямо зараз». Ця фраза означає, що завдання людині неприємне і вона навряд чи виконає його навіть після нагадування. І це її безсумнівно дратує.
5. «Ви просто хочете, щоб усе було ідеально».
Коли постійне відкладання «на потім» уже не спрацьовує – людина знаходить інший варіант: звинувачувати того, хто дає завдання. Студент не встиг здати роботу – винен викладач, який хоче, щоб усе було ідеально. Працівник перевищив ліміт коштів, виділених на проект, – винен роботодавець, який вимагає ідеальних результатів за такі невеликі гроші.
6. «Я думав, ти знаєш».
А з допомогою цієї фрази людина виражає свою приховану агресію свідомим приховуванням інформації, яка могла би допомогти. Зазвичай таке приховування характерне для дрібних капосників або тим, кому до душі інтриги. Не показати лист, не сказати про дзвінок – кожну дрібницю можна використати.
Стався конфлікт або конфуз, а виявляється – ви нібито мали знати про ту прикру дрібницю, яка до цього всього призвела. Як то не знали?! А я думав, ти знаєш…
7. «Я був би дуже радий».
Це улюблений вислів персоналу обслуговування, телефонних операторів або службовців, які займаються паперовими справами. Вони можуть посміхатися як завгодно довго й солодко. Можуть обіцяти, що вашу справу розглянуть у найпершу чергу. Але… але, швидше за все, що більше ви наполягатимете на її терміновості, то далі відсуватиметься вирішення питання. Аж до того, що ваші папери можуть опинитися в смітниці з приміткою «Відмовити». Не знаю чому, але дуже часто люди, чия праця полягає в прийманні паперів, вважають себе ледь не центром Всесвіту, нібито їм усі все винні й тільки від них залежить вирішення вашої справи. Певна: хто бодай раз подавав документи на візу або здавав їх у канцелярію паспортного столу, зрозуміють, про що мова.
8. «Ви так добре все зробили як на людину з вашим рівнем освіти (вашою кваліфікацією».
А це вже можна зарахувати до сумнівних компліментів. Приблизно як сказати повненькій жіночці: «Не переймайтеся, ви ще вийдете заміж. Деяким чоловікам подобаються пухкенькі». Причому зазвичай такі «компліменти» стосуються віку, освіти й ваги. Їх дуже часто використовують ті, хто хоче вас образити й викликати неприємні емоції. А з них при цьому і спитати нема що, вони ж не ображали, вони похвалили!
9. «Я тільки пожартував».
Сарказм – ще один варіант приховано виразити свою агресію стосовно людини. Можна сказати якусь гидоту, а потім одразу ж відступити: «Ну, я ж тільки пожартував!» І будь-яку різку реакцію з боку людини, на яку була скерована агресія, можна знову ж таки обернути проти неї, сказавши, що в неї відсутнє почуття гумору. Ну ви що, справді жартів не розумієте?
10. «Чого ти так засмутився?»
А після дурнуватого жарту можна поцікавитися, чого це в людини такий кепський настрій. Фактично, таке питання ставиться після очевидної ситуації, в якій складно зберегти добрий настрій. Таким чином провокатор дістає приховане задоволення від того, що знову виведе вас із рівноваги.
Якщо ви відчуваєте, що вас намагаються розізлити такими фразами, – не реагуйте на них, це банальна провокація у прихованій формі. А навіщо дозволяти комусь розважатися за ваш рахунок?
Ірина Баранська, ЛайфХакер
фінансово.
Щиро дякуємо!
