У неділю 14 жовтня в Познані, Польща, відбувся 13-й міський марафон. 5700 бігунів із 31 країни світу долали дистанцію 42 км 195 м. Однак одному з них не пощастило.
37-річний чоловік почувся недобре на 14-му кілометрі траси. «Медична служба виловила мене з натовпу завдяки тому, що я побіг у сутані. Вочевидь так мало бути», – сказав о.Адам Павловський, вікарій познанської парафії Марії Цариці.
– З волі Божого Провидіння, я був там близько. Рятівники покликали мене для священицького служіння. Я не мав при собі єлею хворих, але міг уділити цьому чоловікові відпущення гріхів у вигляді генеральної абсолюції. Це страшно, що людина померла, але важливо, що вона була підготовлена до зустрічі з Богом. Кілька днів тому я розмовляв із його близькими, і виявилося, що для них це було надзвичайно важливе.
Але як можна продовжувати марафон після такої події? – Нас, священиків, готують до служіння, – каже о.Адам. – Я священик уже 10 років. За цей час працював, серед іншого, у шпиталі, де багато разів уділяв розрішення вмираючим. Це трохи загартовує, хоч і не скажу, що не відчув цього тягаря під час подальшого бігу. Вочевидь він був зі мною весь час.
На трасі о.Адам уділив ще одне таїнство – висповідав одного з бігунів. Чимало учасників запитували його, чи він справжній священик.
Отець Адам Павловський вирішив, що цього року візьме участь у познанському марафоні, пробігши всю трасу в сутані і з написом «БОГ Є». У певному сенсі, його марафон був найдовшим, оскільки жодного «звільнення» від недільних Мес він не мав, і після марафонського бігу ще відправив у своїй парафії Служби Божі о 18.30 і 21.00. У подоланні траси йому морально допомагала спільнота св.Яцека, душпастирем якої він є; на останніх кілометрах бігу вони підтримували марафонців співом.
За матеріалами: gazeta.pl, lazarz.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
