Те, що Хічкок створював враження людини, яка порвала з Церквою, було, певно, його останнім розіграшем.
Про останні тижні життя американського режисера пише на сторінках нью-йоркської щоденної газети «Wall Street Journal» о.Марк Хеннінгер SJ. Він був частим гостем у подружжя Хічкоків, до яких приходив щосуботи увечері, аби у присутності постарілого вже режисера служити для нього недільну Євхаристію. Те, що Хічкок створював враження людини, яка порвала з Церквою, було, певно, його останнім розіграшем, пише американський єзуїт. Цей священик стверджує, що Альфред Хічкок регулярно сповідався в іншого відомого в Америці єзуїта, о.Тома Саллівена.
До написання статті про релігійне життя кінорежисера підштовхнули о.Хеннінгера біографії Хічкока, що вийшли друком. На думку їхніх авторів, він під кінець життя остаточно порвав з католицизмом. Отець Хеннінгер не заперечує, що режисер міг справляти таке враження. Однак, на його переконання, то був останній блеф Хічкока. А люди знову дали себе надурити.
Альфред Джозеф Хічкок (1899-1980), англієць за походженням, народився у Лондоні, визнаний найкращим британським кінорежисером. Однак світової слави він зажив як творець американського кіно (мав громадянство США з 1956 року). Вважається піонером і неперевершеним майстром фільмів жахів, кримінального кіно і психологічних трилерів. Знімав як німе кіно (в 1922-1928 роках зняв щонайменше 8 стрічок), так і звукове. Його вважають одним із найкращих і найвпливовіших режисерів в історії кінематографії.
Серед найважливіших його фільмів – «Вікно у двір», «Запаморочення», «Психо», «Птахи», «Ребека», «На північ через північний захід», та багато інших. Загалом зі 1928-1976 роки Хічкок зняв майже 50 звукових фільмів, чорно-білих та кольорових.
За матеріалами: wiara.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
