Щороку 21 січня, в день свята святої Агнеси, римські ченці Регулярні Каноніки Згромадження Пресвятого Спасителя Латеранського, які опікуються базилікою святої Агнеси в Римі, представляють Святішому Отцеві двох білосніжних ягнят, освячених цього ж ранку абатом Регулярних Каноніків саме в базиліці святої Агнеси.
Ягняток, подарованих монахами-трапістами з римського монастиря «Трьох джерел», підготовляють до благословення монахині римського монастиря Згромадження Святого Сімейства з Назарета, які майже 130 років виконують це завдання. Ці сестри, яких називають також назаретанками, трудяться в багатьох країнах світу, серед яких і в Україні. Ягнят купають, прикрашають коронами з квітів та вкривають пелеринками. Одна з них червона на спогад мучеництва святої Агнеси, а друга, біла, символізує її дівицтво.
Коротка церемонія представлення ягнят, за традицією, була проведена вчора, 21 січня, в каплиці Папи Урбана VІІІ в Апостольському палаці у Ватикані.
Під час Великого Тижня цих ягняток стрижуть, а з отриманої вовни виготовляють так званий «паллій» – невеликий, вузький омофор з білої вовни, на якому виткано 6 чорних шовкових хрестів. Під час урочистих богослужень паллій, насамперед, вживає сам Папа, а митрополити у своїх дієцезіях і єпархіях – при особливих, урочистих нагодах. Щороку виготовляється стільки палліїв, скільки призначено нових митрополитів і вони зберігаються в особливій срібній скрині над гробом Святого Петра. Папа благословить їх під час вечірні в навечір’я празника Святих Петра і Павла, і наступного дня, у саме свято, накладає їх на нових архієпископів-митрополитів, як знак їхньої влади та єдності із Святим Престолом.
Паллій є суто пастирською відзнакою для глав архідієцезій. Архієпископи, які служать секретарями Ватиканських конгрегацій або несуть служіння ватиканських послів у країнах світу, не отримують цього знаку митрополичої гідності.
Також це символ митрополичої влади і, одночасно, символ єдності з Апостольським Престолом, єдності з єпископом Рима — наступником святого Апостола Петра. Він становить знак сопричастя, що є основою всього життя Церкви, пригадує, що ієрархічний характер сопричастя є виявом того, що Церква, щоб бути одною, потребує особливого служіння Церкви Рима та її єпископа, а також особливо висвітлює вселенськість Церкви, яка послана Христом, щоб звіщати Євангеліє всім народам та служити всьому людству.
За матеріалами: Радіо Ватикан