Чотири шари твого серця

Роздуми до Слова Божого на середу III звичайного тижня, рік І 

Божественний Сіяч з притчі дуже дивно сіє зерно свого Слова – кидає на різний ґрунт: на дорогу, каміння, між тернину і врешті на добру землю.

Складається враження, що Сіяч стоїть на перехресті якихось земель і доріг – тобто побачити різні категорії слухачів Слова і спробувати протестувати себе самого, до якої категорії я відношусь. Доброю Новиною однак є те, що незалежно від рівня мого слухання, мого розуміння і переживання Слова, Господь мене його не позбавляє.

Можна теж по іншому побачити цю притчу. Усі ці чотири види ландшафту – це шари мого серця, яке може бути потоптаним, як дорога – потоптаним людськими словами. Тоді досить важко сприйняти Слово Боже, коли постійно живеш під чоботом людських слів. Це серце може стати кам’янистим, коли починає себе захищати і закриватися в собі. Зерно Слова тоді не матиме змоги прийнятися. А щоб чимось заповнити його порожнечу можна кинутись у вир різної активності і суєти цього світу, яку біблійною мовою означає тернина. Врешті добра земля – це земля розорана (може це бути якесь страждання, яке наче плуг землю розкриває твоє серце для того, що скаже Бог), і зрошена благодаттю Духа Святого (пор. Іс 55, 8 – 12).