Роздуми до Слова Божого на вівторок І тижня Великого Посту
Молитва «Отче наш» була і залишається одним зі скарбів Церкви. Адже цю молитву Апостоли отримали з уст Сина Божого. Тому на етапах катехуменату її вивчали перед самим хрещенням. Сьогодні, коли чимало християн довели цю молитву до автоматизму («знати щось, як Отче наш» — це знати автоматично), ми потребуємо наново відкривати скарб цієї молитви.
“ Молитва «Отче наш» — це скорочення всього Євангелія
Отці Церкви й ранньохристиянські письменники повчали, що молитва «Отче наш» — це скорочення всього Євангелія (Тертуліан). І немає в Святому Писанні молитви, чий зміст не був би поєднаний зі змістом «Отче наш» (Августин).
Затримаймося сьогодні лише на першому слові: «Отче». Це велика благодать і дар — так звертатися до Бога. Діти до батька можуть звертатися без обмежень і без страху. Діти не мусять боятися батька. Слово «Отче» є наче брамою до цієї молитви, бо вводить нас у стосунки, які існують поміж дітьми і батьком. Звідки у нас це право? Завдяки Ісусові — ми називаємо Бога «Отцем», тому що Він об’явив себе і свою любов через Сина.