Чи я відчуваю повноту життя? Чому я такий молодий, а почуваюся на всі 90 років? Чим заповнити дірку в серці, яку вже роками запихаю чимось іншим безрезультатно? Саме на ці питання 16 березня у місті Тиврові на Вінниччині шукала молодь, яка зібралася на відкриття християнського арт-паб-кафе конторка «За тином».
Ідея створення християнського арт-паб-кафе належить молоді, яка живе у різних містах України, зустрічається вкрай рідко і спілкується здебільшого за допомогою соцмереж. Концепція самого кафе (далі – Конторки) полягає в тому, щоб поєднати нашу віру та різні види мистецтва – музику, фільми, анімацію, тощо.
Головною особливістю цього місця є залученість молоді. Саме молоді люди обирають тему, визначають концепцію, запрошують гостей та музичний гурт. Окрім того, вони дають живе ділення своєї власної віри, діляться проблемами та переживаннями, які вони мають та намагаються спільно знайти вихід.
Тема «Чуть-чуть», яку обрали для першої зустрічі, на думку ініціаторів, є однією із найактуальніших у наш час. Сучасне суспільство пропонує нам мінімум у всьому – у стосунках, у вірі, у нашому сприйнятті життя. Ми обираємо «чуть-чуть», коли не бажаємо входити у відносини з Богом та пізнавати Його, а залишаємося на рівні дитячих катехиз навіть тоді, коли нам вже за 20. «Чуть-чуть» є категорією наших відносин з іншими, коли ми закриваємося у наших футлярах, створюючи певний бар’єр для відносин – на цю територію тобі можна заходити, а далі – вхід заборонено. «Чуть-чуть» повністю заволоділо нашими мріями та розуміннями того, як треба жити. Прокидаємося, навчання-робота, повернення додому, де нас чекають телевізор-інтернет-телефон і знову наступний день. Найстрашнішим є той факт, що ми повністю звикаємо до такого життя і абсолютно не прагнемо чогось більшого – «прожиттєвий мінімум» став стилем нашого життя. В той самий час Господь закликає до того, щоб ми мали повноту нашого життя.
Умовно програма зустрічі була поділена на п’ять різних пунктів, в перервах між якими можна було послухати музику та поспілкуватися. Саме Літургія, як основа всього, відкрила захід. Після чого у рубриці «Якої мари?» ініціатори розповіли про історію створення Конторки, чому саме ця тема була обрана та поділилися власними переживаннями та роздумами над питанням зустрічі.
Цього дня на присутніх також чекала «Кружка чаю» з єпископом Радословом Змітровичем та о. Рафалом Стжижевскім, ОМІ, який вважається «хрещеним батьком» цього місця, тому що саме він та інші отці-облати повірили в молодь, надали місце та допомагали в проведенні заходу. Це не була просто катехиза або проповідь. Розмова за кружкою чаю була живим діалогом молоді та Церкви. Кожен мав змогу поставити питання, які його хвилюють, та отримати на них відповіді. Вся молодь, яка була присутня на зустрічі, хотіла б висловити свою подяку єпископу за дуже глибоке та правдиве ділення.
Унаступному розділі «Потеревенимо» обговорювалися короткометражки, які були підібрані відповідно до теми заходу. 3 фільми, 3 різні історії показали той стан, в якому зараз перебуває молодь, та запропонували вихід з рабства «суспільства Чуть-чуть» до свободи в Ісусі Христі.
Закривав програму виступ семінарійного гурту «Апостольство Покликань». Учасники гурту, які виконали великопісну програму, в перервах між піснями давали свідчення із власного життя та відповідали на питання присутніх. Відчувалося, що те, про що вони співають, дійсно відповідає стилю їхнього життя та їхнім переживанням. Після завершення кожен мав можливість залишитися на Адорації та поспілкуватися з іншими учасниками.
Детальнішу інформацію про зустріч можна знайти Вконтакте .
Пам’ятаймо, що ми повинні жити на повну.