Під час Великого Тижня санктуарій в Кальварї Зебжидовській (Польща) заповнений паломниками з усієї Польщі і навіть з-закордону. Адже у цей час у санктуарії відбуваються «Великодні Містерії» – масштабна кількаденна театралізована вистава на основі євангельських подій.
Головною ціллю містерій є не просто перегляд самими акторами і усіма вірними спектаклю, але й участь в літургійному Богослужінні.
Режисура, виконання головних ролей (Ісуса, Йоана, Ради Санхедрину, Пилата, Ірода), технічні приготування є завданням братів-семінаристів з францисканської семінарії, що знаходиться у Кальварї Зебжидовській. Активну участь у підготовці також беруть брати-семінаристи з провінції св. Михаїла Архангела, що в Україні.
Приготування і реалізація проекту було б неможливим без активного залучення вірних. Особливо місцевої молоді, дітей та дорослих. У розподіленні ролей є свої традиції; деякі з них передаються з покоління в покоління, творячи певні сімейні звичаї.
Саме поняття «містерія» своїм корінням сягає середньовіччя. Містерійні видовища, які переповідають біблійні історії чи події з життя святих, ставили в тих часах на площах та храмах. Така форма євангелізації і літургійної практики і в наші часи користується великою популярністю. Однією з форм таких містерій і є Містерія Муки Господньої в Кальварії Зебжидовській.
Кальварії, тобто системи каплиць, які пригадують Муку Господню, почали виникати в Європі вже в XV столітті після того, як паломництво до Святої Землі, зайнятої мусульманами, стало неможливим.
А оскільки кальварія значною мірою віддзеркалює топографію Єрусалиму, то є прекрасним місцем для постановки містерій. В Кальварії Зебжидовській вони відбуваються з початку XVII століття, тобто майже від початку її існування. Головна ідея містерій залишається незмінною – наблизити історію спасіння людства кожному глядачеві, а водночас – учаснику Богослужіння.
Обряди розпочинаються вже від Неділі Муки Господньої (Вербної), коли Ісус, сидячи верхи на віслюку, тріумфально в’їжджає до Єрусалиму. Перед каплицею, яка символізує єрусалимську святиню, розігрується сцена розігнання торговців. У вечір Великої Середи паломники і місцеві вірні громадяться на площі перед базилікою, де відбувається трапеза у Симона, в якій доходить до зради Юди, а наступною показана сцена засідання Санхедрину, де приймається рішення про смерть Ісуса.
По обіді в Великий Четвер Ісус встановлює таїнство Євхаристії. Споживаючи пасхальну вечерю, прощається з апостолами, умиває їм ноги-все це відбувається в каплиці Вечірника і символізує останню вечерю. Звідси Ісус з апостолами та усіма людьми вирушають в процесії до Саду Гетсиманського. Там Христос розмовляє з Отцем в глибокій молитві, переживає тяжкі духовні страждання, після чого його схоплює сторожа. Разом з Ісусом і сторожею усі рушають далі через потік Кедрон до палацу первосвященика Каяфи. Тут паломники стають свідками відречення Петра і вечірнього суду Санхедрину.
Рано-вранці у Велику П’ятницю відбувається ранковий суд у Каяфи, допити у Пилата та Ірода. Врешті Пилат відчитує вирок, засуджуючи Ісуса на смерть: в цьому місці розпочинається хід традиційної хресної дороги аж до гори Розп’яття. Тут, перед каплицею розп’яття відбувається літургія Великої П’ятниці під проводом єпископа, яку закінчує містерія.
І вже аж до недільної резурекційної процесії центром уваги усіх паломників та вірних є адорація Ісуса в Пресвятій Євхаристії. Вона відбувається в спеціально приготованих місцях, які символізують Гріб Господній. Тисячі людей схиляються перед Тілом, покладеним до гробу, роздумуючи над таємницею Божої Любові, ціною і сенсом муки та смерті Ісуса Христа. Та спільно чувають, аби заспівати радісне «Алілуя!» великоднього ранку.