Роздуми над Словом Божим на суботу у Великодній октаві
В Євангеліях є декілька описів появи Воскреслого Господа. Вони різняться між собою, але є одна деталь, яка їх об’єднує: Ісус після воскресіння не являється нікому з тих, хто його засудив. Воскреслий Христос не явився ні Пилату, ні Анні, ні Каяфі, ні фарисеям, ні членам Синедріону.
Було б цікаво уявити собі, як Господь приходить до Пилата, лагідно усміхається, розводить руками й говорить: «Ну що? Нічого не вийшло?» Або уявити, як Він приходить до переляканого Каяфи й махає пальцем. Не знайдемо таких об’явлень. Чому? Ісус Воскреслий не має потреби доводити будь-кому своє воскресіння, свою перемогу.
Кому ж являється? Являється і приходить до тих, хто Його любить і очікує, хто мав з Ним глибокі відносини: до Марії Магдалини, Петра, Йоана, учнів … Наш Спаситель не прагне доказів, не прагне дискусій на тему онтологічного стану після перемоги над смертю. Ісус прагне любові твого серця і бажання з Ним спілкуватися.