Бути християнами – це поклик любові, поклик стати Божими дітьми, наголосив у проповіді 25 червня Святіший Отець, зосередивши свої роздуми над першим читанням під час Літургії, а саме уривком з Книги Буття, в якому розповідається про суперечку щодо розподілу землі між Авраамом та Лотом.
«Коли я читаю цей уривок, – сказав Папа, – думаю про Близький Схід та дуже прошу у Господа, щоб дав усім нам мудрість, мудрість не сваритись за мир – я звідси, а ти – звідти. Авраам, пояснив далі Папа, далі йшов вперед, він залишив свою землю, щоб іти, не знаючи куди, але туди, де йому вкаже Господь. Отже, далі йшов вперед, бо вірив слову Господа Бога, Який «запросив його вийти із своєї землі». І цей чоловік, якому було, можливо, 90 років, дивиться на землю, яку йому вказує Господь, і вірить.
Авраам залишає свою землю, повіривши в обітницю. І увесь його шлях є прямуванням до цієї обітниці. «Його маршрут є зразком нашого шляху. Бог покликав Авраама, одну людину, і з цієї людини зробив цілий народ, – сказав Святіший Отець. – Якщо звернемось до Книги Буття, до початку, до Сотворення, то знайдемо Бога, Який створює зорі, рослини, створює тварин, створює багато, багато… Але створює лише одну людину, в однині. Бог говорить до нас завжди в однині, бо Він нас створив на Свій образ і подобу. Бог до нас говорить в однині. Він говорив до Авраама і дав йому обітницю, запросив його вийти із своєї землі. Ми, християни, покликані в однині: ніхто з нас не є християнином випадково! Ніхто!»
Папа підкреслив, що кожен із нас покликаний на ім’я, кожному дана обітниця: «Йди вперед! Я з тобою! Я крокую поруч тебе». Бог нас супроводить, нас кличе на ім’я, Бог обіцяє нам спадщину. І в цьому, за словами Святішого Отця, полягає впевненість християнина. Це не випадковість, це поклик! Поклик, який спрямовує нас вперед. Бути християнином – це поклик любові, приязні: це поклик стати Божою дитиною, братом Ісуса, стати знаряддям цього поклику. Існує дуже багато проблем, багато важких хвилин. Сам Ісус мав їх дуже багато! Але завжди був впевнений, що Господь покликав, Господь дав обітницю.
Закінчуючи проповідь Папа Франциск наголосив на потребі вірності, адже Христос є вірністю. Потрібно замислитись над власним християнським життям. Усі ми є грішниками, це відомо. Однак, як грішники, ми повинні прямувати вперед з Господом, з тією обітницею, яку Він нам дав, нести ближнім вістку, що Господь з нами, що Він нас вибрав і ніколи не залишає наодинці, ніколи!
«Нехай же Господь дасть нам, кожному з нас, це бажання прямувати вперед, як його мав Авраам серед усіх проблем. Однак, йти вперед з тією впевненістю, що Господь мене покликав, дав мені обітницю багатьох чудових речей, Він – зі мною!» – сказав Папа Франциск.
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
