Китайський уряд видав нові обмеження діяльності релігійних лідерів в Інтернеті. Відтепер у країні заборонено несанкціоновані трансляції літургій і катехиз для дітей, а також «змови з іноземними силами» через будь-яку онлайн-діяльність.
«Кодекс поведінки релігійних вчителів і посадовців», виданий Державним управлінням у справах релігій, був опублікований 15 вересня у підконтрольних державі китайських медіа, пише The Pillar.
Кодекс, що складається з 18 пунктів, також забороняє збір коштів в Інтернеті для релігійних цілей, включно з будівництвом храмів.
Нові правила перегукуються з недавніми обмеженнями релігійної практики на материку, але поширюються також на релігійних діячів у Гонконзі, Макао, Тайвані і за кордоном — у випадку, якщо вони «здійснюють онлайн-діяльність у Китаї».
Повний обсяг нових правил поки що неясний. Хоча норми прямо пишуть про діяльність, яка здійснюється через вебсайти і додатки, — включно з популярними месенджерами, такими як WeChat, — схоже, що обмеження стосуються всіх онлайн-комунікацій, включно з електронною поштою.
Кодекс, який набуває чинності негайно, вимагає, щоб усі релігійні вчителі і посадовці демонстрували в Інтернеті «любов до батьківщини, підтримку керівництва Комуністичної партії Китаю, підтримку соціалістичної системи та дотримання національних законів і правил».
Особливий акцент зроблено на необхідності для всіх релігійних лідерів «практикувати основні цінності соціалізму, дотримуватися принципу релігійної незалежності в Китаї, дотримуватися напрямку “сінізації” релігії в Китаї, активно спрямовувати релігію на адаптацію до соціалістичного суспільства та підтримувати релігійну, соціальну й національну гармонію».
Напруженість між політикою релігійної незалежності китайського уряду і «сінізацією» релігії створила численні проблеми для католиків у Китаї — так само, як і офіційна заборона неповнолітнім відвідувати релігійні служби та інші обмеження свободи релігійної практики.
Єпископи і духовенство, які відкидають верховенство держави над церковними справами в країні, зазнають переслідувань і арештів. Мирянам-католикам, які не хочуть мати справу з підконтрольними комуністичному уряду єпископами і духовенством, у деяких місцях заборонено приймати Таїнства.
Хоча урядові постанови, що забороняють неповнолітнім ходити на Месу, було впроваджені раніше, новий Кодекс забороняє навіть навчати неповнолітніх онлайн, а також створювати і поширювати матеріали для цієї мети.
«Релігійні вчителі не повинні поширювати і прищеплювати неповнолітнім релігійні ідеї через Інтернет, спонукати їх до релігійних переконань або організовувати участь неповнолітніх у релігійній освіті», — сказано у Кодексі.
Заборонено несанкціоноване «проповідування через онлайн-трансляції, короткі відео, онлайн-зустрічі», організація або участь «в онлайн-зустрічах Дхарми, богослужіннях, Месах та інших релігійних заходах», а також «поширення чи пересилання внутрішніх релігійних інформаційних публікацій через Інтернет». Заборонено онлайн-збори коштів на будівництво релігійних споруд і проведення релігійних заходів. Окремо зазначено, що «релігійним вчителям не дозволено змовлятися з іноземними силами через Інтернет», щоб уникати участі в «іноземній релігійній інфільтрації».
У випадку порушень «відділ релігійних справ зобов’язує порушників виправитися протягом встановленого терміну; якщо ж вони відмовляться, відділ релігійних справ разом із відділом мережевої інформації, компетентним відділом телекомунікацій, органами громадської безпеки, органами національної безпеки тощо покарає їх, згідно з положеннями відповідних законів та адміністративних правил».
Китайські священнослужителі у коментарях журналістам The Pillar назвали ці кроки «природним розвитком політики сінізації».
«Релігія — це нормально, поки вона перебуває під контролем держави, — сказав один із них. — Можливо, ці [правила] у першу чергу спрямовані навіть не на католиків, а радше мають на меті придушити інші релігії та секти, такі як буддизм і Фалуньгун, і корумповані місцеві чиновники вимагають грошей з-за кордону. Але все одно ми можемо легко загинути під перехресним вогнем».
Інший високопоставлений китайський священнослужитель сказав, що ці правила можна застосовувати так, щоби криміналізувати звичайне єпископське спілкування з Римом.
«Якщо ви єпископ і у звичний спосіб спілкуєтеся з Ватиканом, визнаючи юрисдикцію Рима в церковних справах, вас можуть визнати винним в “іноземній змові”, якщо ви переписуєтеся електронною поштою, — сказав він. — Якщо священника спіймають на будь-якому зв’язку з місіонером, це буде вважатися “інфільтрацією”. Як і завжди, мета цих правил — криміналізувати все, що походить з-за меж Китаю».
«Ми доходимо до того моменту, коли звичайні прояви сопричастя можуть вважатися порушенням національної безпеки», — підсумував він.
У травні цього року комуністичний уряд вже запровадив суворі обмеження іноземної релігійної діяльності на материку. До цього законодавство 2021 року забороняло священнослужителям «перебувати під домінуванням іноземних сил, приймати без дозволу призначення на викладацькі посади від іноземних релігійних груп чи установ, а також здійснювати інші дії, які порушують принцип незалежності й самоуправління релігії».
Священнослужителі роками попереджали, що Пекін запроваджує суворіші правила релігійної практики, щоб переслідувати релігійних діячів під приводом «національної безпеки». Саме з такої формальної причини було здійснено кілька гучних арештів та інших репресій проти католиків — наприклад, проти колишнього єпископа Гонконгу Йосифа Ченя.
Водночас Китай схвалив послідовне поновлення Тимчасової угоди з Ватиканом про призначення католицьких єпископів для материкових дієцезій, вперше підписаної у 2018 році.
Незважаючи на угоду, багато підпільних священників і деякі єпископи відмовилися реєструватися в Китайській патріотичній католицькій асоціації через її вимогу визнавати владу Комуністичної партії над Церквою та її вченнями.
У 2019 році Державний секретаріат Ватикану видав непідписані вказівки, в яких зазначалося, що «Святий Престол розуміє та поважає вибір тих, хто з міркувань совісті вирішив не реєструватися за нинішніх умов». Єпископи та священники, які відмовляються реєструватися у цій підконтрольній Комуністичній партії структурі, зазнають систематичних переслідувань і арештів.
Виступаючи під час першого поновлення Тимчасової угоди у 2020 році, державний секретар Ватикану кардинал П’єтро Паролін заявив, що угода має на меті «допомогти місцевим Церквам насолоджуватися умовами більшої свободи, автономії та організації, щоб вони могли присвятити себе місії проголошення Євангелія і сприяння цілісному розвитку людини та суспільства». Тоді ж у Пароліна запитали про переслідування християн у Китаї, на що він відповів: «Але які переслідування?»
З моменту укладення угоди державна влада Китаю неодноразово порушувала її, призначаючи єпископів без схвалення Папи, а у деяких випадках навіть не повідомляючи про це Ватикан. Пекін також не раз придушував або створював дієцезії без схвалення Папи, створюючи недійсні з погляду Церкви юрисдикції.
Угода між Ватиканом і Китаєм була востаннє поновлена в жовтні 2024 року, проте високопоставлені дипломати Ватикану, включно з кардиналом Пароліном, останніми місяцями почали робити більш обережні та критичні оцінки успіхів і невдач угоди.
У січні Паролін визнав, що угода «просувається повільно — іноді навіть робить крок назад» і «не завжди успішна» у досягненні двох головних цілей: забезпечення формального сопричастя всіх китайських єпископів із Папою і «певної нормалізації» повсякденного життя місцевої Церкви.
Однак в деяких випадках Ватикан і Китай співпрацювали — у питаннях призначення деяких єпископів, державного визнання підпільних єпископів, які відмовилися визнавати верховенство держави, а також досягнення домовленостей про реструктуризацію дієцезіяльних кордонів — зокрема вже за Папи Лева XIV.
фінансово.
Щиро дякуємо!
