Зробіть свій внесок у те, щоб Церква була вірною шляхові, вказаному Христом, – із таким закликом Папа Франциск звернувся до кількох тисяч юнаків і дівчат, що роблять перші кроки в богопосвяченому житті, які з нагоди Року віри з’їхалися з різних кінців світу на прощу до гробу святого Петра.
Зустрічаючись із семінаристами та новіціями у суботу, 6 липня, Святіший Отець, промовляючи експромтом, поділився думками про важливість остаточних рішень.
«В мої часи було простіше, тому що культура сприяла остаточним рішенням як щодо подружнього життя, так і щодо богопосвяченого чи священицького. Але в наш час остаточні рішення даються нелегко», – зазначив Папа. Він наголосив, що покликання є, насамперед, радістю, але радістю, яка зроджується не з того, що володіємо найкращими речами. «Скажу вам, щиро, мені стає прикро, коли бачу священика чи черницю з машиною останньої моделі: так не можна! Я думаю, – сказав Святіший Отець, – що машина необхідна, бо потрібно звершувати багато праці, переїжджати, але візьміть щось скромніше». Радість покликання, за його словами, народжується з чогось іншого, а саме – з відчуття, що Бог дає нам зрозуміти: «Ти важливий для мене».
«Кличучи вас, Бог промовляє: «Ти важливий для мене, я бажаю тобі добра. Розраховую на тебе». Розуміти й відчувати це – ось в чому полягає секрет нашої радості», – зазначив Папа, додаючи: «Стати священиком, ченцем, черницею – це не є, в першу чергу, нашим вибором, але відповіддю на покликання, яке є покликанням любові». І ця радість передається далі, оскільки «святість в смутку є неможлива».
Святіший Отець також закликав молодь, що робить перші кроки в житті, посвяченому Богові, до зростання в чистоті, що є «шляхом дозрівання в душпастирському материнстві та батьківстві». «Ви, семінаристи, сестри, посвячуйте свою любов Ісусові, великій любові; наше серце належить Ісусові, і це спонукає нас скласти обітницю чистоти, обітницю целібату», – сказав він, зазначаючи, що ці обітниці не вичерпуються моментом присяги, їх слід розвивати. Адже, коли «священик не є батьком своєї громади, коли черниця не є матір’ю всіх тих, з ким працює, то стають сумними». А це, за словами Папи, є проблемою, яка походить з неправильного переживання свого посвячення, «яке повинне бути плідним».
У цьому контексті Папа звернув увагу на важливість справжньості, адже «усім неприємно бачити священиків чи сестер, які не є справжніми». За його словами, життя посвяченої Богові особи і її вчинки та слова повинні бути свідченням Євангелія. А «фундаментальними колонами», на яких слід будувати своє покликання, є духовне життя, інтелектуальне виховання, апостольське та спільнотне життя.
Папа закликав юнаків і дівчат, що розпочинають богопосвячене життя, виходити із замкненості в собі, щоб зустріти Ісуса в молитві і виходити назустріч ближнім. «Я би хотів місійної Церкви», – додав він, – «яка прямує вперед». «Зробіть свій вклад у таку Церкву: вірну шляхові, якого для неї бажає Ісус… Будьте позитивними, розвивайте духовне життя й, одночасно, виходьте, будьте здатними зустрічатися з людьми… Будьте контемлятивними і місійними», – закликав Папа Франциск.
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
