У монастирі Різдва Христового у смт. Богородчанах на Івано-Франківщині сестри Мироносиці організовують реколекції для дівчат. На таких реколекціях нещодавно вдалося побувати і мені.
Для мене цей особливий час вже став нагодою, яка дає можливість віддалитися від впливу і тиску навколишнього світу, заглибитися в духовну сферу свого життя, побачити і почути себе зсередини, зрозуміти цінність життя з Богом, знайти відповіді на різні життєві питання, які турбують.
Цього разу реколекції проходили трішки по іншому. Щоб витишитися і почути Бога, побачити його у створеному Ним світі і у собі, прийняти Слово, яке Він промовляє до кожної з нас, і зберегти Його у своєму серці, ми мали два дні цілковитого мовчання, яке нам спочатку здавалося дуже довгим і важким, а насправді проминуло як одна мить призадуми над собою. Як ми пізніше дізналися із спільного ділення, саме мовчання створило особливу атмосферу , яка дозволяла нам бути більш чутливими на Боже Слово.
Крім цього сестри дуже гарно і вдало спланували розпорядок дня, продовж якого ми мали різні спільні молитви: Свята Літургія, Утреня, Вечірня, Вервиця і роздуми над науками о.Роберта Лисейка ЧСВВ.
Щовечора ми читали уривок зі Святого Письма за методом « Lectio divina», а зранку роздумували над ним, намагаючись почути і зрозуміти, що Бог хоче сказати до кожної з нас. Після цього споглядали Бога в тиші. Особливою для для всіх стала молитва біля розп’яття, перед яким сестри виклали велике палаюче серце зі свічок і пелюстків квітів. Це серце стало символом наших сердець, які хочуть завжди горіти перед Богом у любові і ревності.
Із спільного ділення ми зауважили, що всі дівчата пережили присутність Бога,часткове навернення і зміцнення у вірі. Дізнавшись з наук о. Роберта, що «навернення потребують не лише грішники, але й ті, що пізнають Бога і хочуть Йому служити», ми старалися щиро відкрити свої серця для Бога.
Ці реколекції стали для нас нагодою до поглиблення віри, можливістю глибше пізнати євангельські приклади життя вірою.
Віталія Лемко, учасниця реколекцій