Джерело інформації анонімне, але католицька агенція ACI Prensa повідомила про бажання Папи Франциска канонізувати також і Пія ХІІ.
Це мало би відбутися так само, як було вирішено канонізацію блаж. Йоана ХХІІІ, тобто без канонічного процесу дослідження чуда за його заступництвом.
Як найвищий законодавець у Церкві, Папа міг би ухвалити рішення про канонізацію без чуда, згідно з формою «scientia certa» (точного знання), «перескакуючи таким чином ступінь беатифікації». Тільки Папа може це зробити, і зробить, якщо захоче. За повідомленнями, Папа Франциск дуже цікавиться Пієм ХІІ і вважає його великим Папою, подібно як і Йоана ХХІІІ, «хоча з різних причин».
Історичних підстав такої зацікавленості не бракує. Коли 1967 року Папа Павло VI розпочав беатифікаційний процес Пія ХІІ, він скликав комітет істориків, які мали глибоко вивчити життя й діяльність кандидата на вівтар, з особливим акцентом на періоді ІІ Світової війни. До складу комітету увійшли четверо єзуїтів: о. П’єр Бле (Франція), о. Анджело Мартіні (Італія), о. Буркхарт Шнайдер (Німеччина) й о. Роберт Грехем (США). Їхня робота принесла плід у вигляді 11 томів «Actes et Documents du Saint Siège relatifs à la Seconde Guerre Mondiale» – колекції документів із таємного архіву Ватикану часів ІІ Світової війни, коли Папою був Пій ХІІ. Повністю ці архіви мають стати доступними 2014 року, бо потреба певного часу для впорядкування 16 млн. документів із років понтифікату Пія ХІІ (1939–1958).
Папа Бенедикт XVI спочатку затримав беатифікаційний процес Пія ХІІ, вирішивши зачекати, доки ватиканські архіви будуть нарешті відкриті для вчених. Однак 2009 року він затвердив проголошення Конгрегацією до справ канонізацій героїчності чеснот Пія ХІІ. Це викликало незадоволення певних юдейських кіл, які висували докори, що під час війни Папа мовчав про нищення євреїв.
Оскільки до Конгрегації зголошено вже не одне чудо, приписуване заступництву Пія ХІІ, Папа Франциск може вирішити оминути стандартну процедуру та проголосити його святим. Це ж саме маємо у разі Йоана ХХІІ. Обов’язковість визнання другого чуда, яке вимагається церковним правом для канонізації, могло би викликати обов’язок подальших праць над цим процесом, тому (на думку згаданого джерела інформації) Папа Франциск схиляється до канонізації Папи Йоана без очікувань на визнання дійсності другого чуда.
Маттео Луїджі Наполітано, делегат Папського комітету історичних наук у Міжнародному комітеті історії ІІ Світової війни, визнає таке папське рішення можливим. Однак воно може викликати чергову дискусію щодо позиції Пія ХІІ під час війни та звинувачення у тому, що він був «Папою Гітлера». На думку 51-річного історика, «дискусія про Пія ХІІ є ширшою, аніж дискусія про Голокост». Тому він визнає нормальним, що досліджується позиція Апостольської Столиці в цей період. Ці дослідження охоплюють різні сфери інтересів: нейтральність Апостольської Столиці, спосіб втілювання християнських цінностей у той час, вибір католиків, які стояли перед лицем способів нацистської діяльності, діяльність дієцезій та духовенства у країнах, втягнутих у війну тощо.
Коли йдеться про історичну оцінку діяльності Пія ХІІ, «можуть існувати різні інтерпретації», каже Наполітано. Але найавторитетніші історики – юдейські, католицькі та світські – згідні в одному пункті: Еудженіо Пачеллі ніколи не був і не міг бути «Папою Гітлера», підкреслює італійський історик.
Чимало інших істориків, також і згаданий о. П’єр Бле, вже довгі роки кажуть про те, що Папа Пій ХІІ провадив приховану діяльність із рятування євреїв. Зокрема, він звелів відчинити для них римські монастирі, де вони могли сховатися. Папські дипломати включалися в допомогу євреям, наприклад, архиєпископ Анджело Ронкаллі, пізніший Папа Йоан ХХІІІ, який виборов у турецьких властей згоду пропустити через Босфор кораблі з єврейськими біженцями зі Східної Європи.
За матеріалами: wiara.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
