Завданням комунікації у Церкві є вести людину до зустрічі з Христом. На цьому Папа Франциск наголосив, приймаючи у суботу, 21 вересня 2013 р., учасників Пленарної зустрічі Папської Ради суспільних комунікацій, що тривала від 19 до 21 вересня у Ватикані на тему «Мережа та Церква».
Подякувавши членам і радникам згаданої Ради за «служіння у важливій ділянці», Святіший Отець поділився своїми думками про важливість комунікації для Церкви. Цього року, сказав він, виповнюється півстоліття від прийняття ІІ Ватиканським Собором декрету «Inter mirifica», в якому йдеться про уважність Церкви до комунікації та її засобів, зважаючи на їх євангелізаційний вимір. І сьогодні, коли засоби надзвичайно розвинулися, ця увага не припиняється, зважаючи на те, що для багатьох ця сфера стала «життєвим середовищем».
І з цього, на думку Папи, випливає наступне запитання: яку роль повинна відігравати Церква своїми комунікативними дійсностями? «Думаю, що в будь-якій ситуації, — сказав він, — виходячи за рамки питання технологій, нашим завданням є зуміти включитись у діалог із людьми сьогодення, щоб зрозуміти їхні очікування, сумніви, сподівання». Адже чимало хто«трохи розчарований християнством, яке їм здається стерильним, зазнаючи труднощів саме у передаванні переконливим чином глибокого сенсу, дарованого вірою». І в «еру глобалізації» ми є свідками розгубленості, самотності, втрати сенсу життя, труднощів у творенні глибоких зв’язків. «Тому, — відзначив Святіший Отець, — важливо уміти провадити діалог, входячи з духом розпізнавання також і в середовища, породжені новими технологіями, у суспільні мережі».
Але існує виклик, який не полягає у виключно технічному плані. Всі ми, за словами Папи, повинні поставити собі запитання також і про те, чи ми здатні нести Христа і в це середовище, чи здатні у ньому вести до зустрічі з Христом? Зусилля та ініціативи у цій галузі мають представляти обличчя Церкви як домівки, відкритої для всіх, передавати красу того всього, що є основою нашого життєвого шляху, передавати красу віри та зустрічі з Христом. «У контексті комунікації — потрібна Церква, спроможна нести тепло, запалювати серця. Наша присутність, наші ініціаптиви можуть відповісти на цю поттребу? Ми маємо прецінний скарб, який потрібно переказати, скарб, який несе світло й надію. І в ньому існує велика потреба! Але все це потребує уважної та кваліфікованої підготовки священиків, ченців, черниць, як і мирян у цій галузі», — наголосив Святіший Отець.
«Великий цифровий континент, — вів далі Папа, — це не лише технології. Він складається з реальних чоловіків та жінок, які вносять із собою все те, що мають усередині: власні сподівання, страждання, смуток, шукання істини, краси й добра. Існує потреба вміти вказати та внести Христа, ділячись радістю й надією, як Пресвята Марія, яка принесла Христа до людського серця; існує необхідність вміти входити в туман байдужості, не заблукавши у ньому; потрібно вміти зійти в найтемнішу ніч, не дозволяючи опануванню темрявою і не гублячись у ній; існує необхідність вислуховувати ілюзії багатьох людей, але не дати їм себе спокусити; приймати розчарування, не впадаючи у гіркоту; доторкатися до розпаду інших, не дозволивши на те, щоб розчинилася та розпалася власна самобутність», — зазначив Святіший Отець. Він зазначив, що «ми є тільки засобами, і головна проблема — не в опануванні складних технологій, хоч вони необхідні для актуальної та дієвої присутності». «Нехай для нас завжди буде зрозуміло, що Бог, у якого ми віримо, це Бог, який турбується про людство, об’являється через наші засоби, навіть якщо вони бідні, тому що то Він діє, Він перемінює, він спасає життя людини», — сказав Папа.
За матеріалами: Ватыканскае Радыё, Радіо Ватикану