Американський письменний Стівен Кінг підписує свої книжки на Нью-Йоркському фестивалі
Популярний автор трилерів Стівен Кінг розповів в інтерв’ю, що вірить у Бога та розумний задум створення Всесвіту. Також він поділився особистим досвідом віри.
«Якщо ви кажете: “Я не вірю в Бога. Немає доказів того, що Він існує” — це означає, що ви не помічаєте зірок на небі, ви не помічаєте світанку і присмерку, ви не визнаєте того факту, що бджоли запилюють рослини, що ми живемо тут, де все взаємопов’язане», — сказав автор «Сяйва», «Зеленої милі», «Ловця снів», «Мертвої зони» та інших творів.
На думку письменника, космос був створений таким чином, щоб ми припускали розумний задум.
«Але в той же час у житті трапляються такі речі, коли ми ставимо собі питання: невже це все — Божий план, це дивно? — і ви починаєте замислюватися над особистістю Бога», — сказав Кінг, чиї сумніви привели його до поняття «протиріч».
«Я зараз говорю про свою віру в Бога, але я все одно сповнений сумнівів і не хочу, аби мені вказували на те, що я казав 10-12 років тому», — сказав він.
Його новий роман «Країна радості» (Joyland) розповідає про карнавал, який відбувається 1973 року. Кінг вбачає карнавал в усьому, навіть у релігії. «Думаю, що елемент карнавалу присутній в усіх сферах американського життя, від нашого телебачення та фільмів і до нашої релігії», — сказав він.
«Я дивлюся на сучасні мега-церкви. Я хочу цей величезних хор із людьми, які розгойдуються, я хочу електрогітари і проповідника, яких ходить сценою, а не стоїть непорушно за кафедрою. І це напівп’ятидесятницьке відчуття цілком пасує до поняття карнавалу», — вважає Стівен Кінг.
Письменник вірить у Бога, але поки що намагається не думати про перспективи пекла і раю, «принаймні не під час інтерв’ю». «У мене з раннього дитинства була дуже багата уява», — сказав Кінг, маючи на увазі свій страх перед «злим букою». «Щось завжди ховалося в шафі. Але сьогодні я більше не боюся надприродних речей».
Кінг виріс, і свої сьогоднішні страхи він може описати першою сценою фільму: «Жінка років шістдесяти сидить за столом і пише оповідання, і треба написати фразу на кшталт «гілки хруснули на…», і вона зупиняється й каже своєму чоловікові: а що то за штуки? Я не можу згадати. Вони знаходяться у саду, вони високі й на них сідають птахи».
«Злий бука» більше не лякає відомого письменника, але його лякає хвороба Альцгеймера і можливість того, що він забуде слово «дерево».
За матеріалами: ТБН
фінансово.
Щиро дякуємо!
