Роздуми над Божим Словом на п’ятницю ХХХІ звичайного тижня, рік І
«Адже сини цього віку розумніші від синів світла у своєму поколінні» (Лк 16, 8).
Що допомогло неправедному управителю прийняте спасенне для нього рішення? Визнання своєї слабкості. «Що ж мені робити, адже мій пан позбавляє мене управління? Копати не маю сили, жебракувати соромлюся», — так міркував собі неправедний управитель.

Ми, віряни, часто вважаємо себе вже майже спасенними, сильними, хоча насправді ми в духовному плані розтринькуємо набагато більше дарів, ніж неправедний управитель із притчі. Оскільки цього не помічаємо (і навіть приписуємо собі добро, яке походить не від нас, а від Бога), то в нас недостатньо мудрості, щоб визнати свою слабкість подібно до управителя. Можливо станеться так, що в День Суду багато з нас предстануть перед Богом духовними банкрутами.
Що робить у кризовій ситуації неправедний управитель? — допомагає іншим. Ідеться не про те, що він вчергове неправомірно використовує маєток свого господаря, а про те, що допомагає тому, хто потребує допомоги і хто цієї миті залежний від нього.
Є різниця між милостинею і милостинею залежно від мотиву. Одна людина може давати її, щоб показати свою вищість над іншою. Інша ж дає її тому, що визнає: перед Богом ми всі слабкі і я допомагаю тобі заради того, щоби пізніше ти допоміг мені увійти до Неба. Перший мотив — гординя, другий — віра.