Сьогодні згадуємо святого Лева Великого. Він відомий тим, що врятував Вічне Місто від нападу варварів; але варто пам’ятати, що він не меншим чином урятував вчення Церкви від єресі монофізитизму.
Причому це останнє він зробив, написавши тільки одного листа!
Як це можливо?
При початках існування Церкви тривали численні дискусії на тему Бога та Ісуса Христа. Люди замислювалися, як Ісус Христос міг бути одночасно і істинним Богом, і істинною людиною. Декому це не вкладалось у голові, й вони силкувалися по пояснити таємницю другої особи Святої Трійці як могли. Одні стверджували, що Христос був людиною лише з виду (докетизм); інші — що Він не був повністю Богом (аріанство). Ще інші стверджували, що божественна і людська природи Ісуса об’єднались, створюючи щось нове (монофізитизм). Ці тези суперечать Одкровенню.
Лев Великий надіслав листа до Константинопольського патріарха Флавіана щодо помилкового вчення про монофізитизм, яке поширював Євтихій. Лист, відомий як «Tomus ad Flavianum» або «Догматичний лист», був включений до актів Халкідонського Собору й дав визначення божественної та людської природи в Ісусі Христі. Цей документ є свідченням високої поваги, яку від самого початку мав у всіх Церков папа, Єпископ Рима. Хоча сам Святіший Отець фізично не був присутній на Соборі, який зібрав майже виключно єпископів із католицького Сходу, — лист Лева Великого став спасенною благодаттю для теології Церкви.
Рукопис 1111 року з грецьким текстом листа зберігається у Британській бібліотеці. Джерело — Вікіпедія
Інше сприйняття світу
Щоби зрозуміти, наскільки світоглядно важливий погляд Лева Великого, треба спробувати подивитися на світ так, як це робили люди давнини. Ми визначаємо речі через фізику, хімію та біологію: через те, що бачимо, чого торкаємося і можемо дослідити. Якщо ми бачимо синій Seat Ibiza — знаємо, що це автомобіль, бо він має чотири колеса, кузов, кермо, двигун, сидіння всередині і ним можна кермувати. Кожен автомобіль є автомобілем саме завдяки цим характеристикам. Стародавні люди сприймали б його дещо інакше.
Для них Seat Ibiza був би автомобілем, тому що він має природу (physis) автомобіля, беручи участь в «автомобільності», в якій мають участь усі інші автомобілі. І кожен автомобіль, який має цю «автомобільність», є іпостассю (hypostasis) — сутністю, що бере участь у цій природі. Кожна істота, яка існує у світі, має природу. Божа природа — це божественність, а людська природа — людяність. То як це розглядати у випадку Ісуса Христа?
Дві природи в одній Іпостасі
Вічний Божественний Логос — друга Особа Пресвятої Трійці — в момент воплочення прийняв людську природу, не втративши своєї Божественної природи. Відтоді в єдиній іпостасі Ісуса Христа існують дві природи, об’єднані, але не змішані: божественна й людська. Відтоді те, що ми говоримо про Ісуса-Бога, ми говоримо про Ісуса-людину: Бог народився, Бог помер; Ісус — всемогутня людина, Ісус — вічна людина.
Чи має це якусь цінність нині у нашому повсякденному християнському житті? Споконвічний Бог, Творець світу, милосердний і доброзичливий Господь і Володар уже назавжди залишається людиною, — а людину характеризують минущість, уразливість, почуття, стосунки та все, що пов’язане з земним життям. Водночас наша людська природа була об’єднана з божественною, безсмертною природою Бога. Людина має свою неймовірну гідність уже не лише тому, що вона створена Богом, але й тому, що Бог став людиною.
Переклад CREDO за: Даріуш Дудек, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
