Прикладом для тих, хто служить правосуддю у Церкві, маєбути образ Доброго Пастиря. На це звернув увагу Папа Франциск, приймаючи у п’ятницю, 8 листопада 2013 р., учасників пленарної асамблеї Верховного Трибуналу Апостольської Сигнатури.
Він є вищим трибуналом Апостольської Столиці. Серед завдань Верховного Трибуналу — забезпечувати належне здійснення правосуддя у Церкві, а також вирішувати суперечки між дикастеріями Римської курії.
Приймаючи 50 учасників засідання, Святіший Отець поділився думками щодо процесів визнання недійсності подружжя та про роль так званого «захисника подружнього вузла».
За словами Наступника св. Петра, той, хто здійснює правосуддя у Церкві, не може чинити це байдуже. Аби добре виконати служіння захисника, підкреслив Папа, «не можна обмежуватися ні поспішним читанням актів, ні загальними відмовами бюрократа», особливо тоді, коли йдеться про делікатні аспекти, які виникають у разі процесів щодо недійсності подружнього вузла. У цих процесах особливе завдання стоїть перед «захисником вузла». Необхідно, щоб «він міг ефективно здійснювати те, що повинен, для того, аби полегшити досягнення істини в остаточному вироку».
У цьому контексті Папа відзначив роль Апостольської Сигнатури, що приготувала окрему інструкцію «Dignitas connubii». Там чітко викладено процесуальні норми, яких слід дотримуватися. Свою теперішню пленарну зустріч Апостольська Сигнатура присвятила «сприянню дієвого захисту подружнього вузла у канонічних процесах про визнання недійсності».
Святіший Отець зупинився на описаних у цій інструкції завданнях «захисника вузла», присутність та виступи якого є «обов’язковими на всіх етапах процесу». Наголошуючи на старанності, яку той покликаний виявляти (зокрема, у призначенні експертиз та вивченні їхніх результатів, і особливо у разі справ про так звану психічну неспроможність для укладення подружжя), Папа зазначив: «захисник подружнього вузла» покликаний намагатися «гармонізувати приписи Кодексу Канонічного Права з конкретними ситуаціями Церкви та суспільства».
Єпископ Рима звернув окрему увагу на важливість співпраці та діалогу між церковним суддею, покликаним ухвалювати рішення, та захисником, належне виконання завдань якого — враховуючи право на апеляцію — не повинно вважатися за посягання на прерогативи першого. Вірне і повне виконання завдання захисника не повинне розглядатися як несприяння діяльності судді, навіть коли захисник подає апеляцію до Трибуналу Римської Роти. «У ретельній праці тих, хто захищає подружній вузол, судді можуть знайти допомогу для своєї діяльності», — вказав Святіший Отець.
«І останнє зауваження, дуже важливе у тому, що стосується тих, хто задіяний у служінні церковного правосуддя. ІІ Ватиканський Собор визначив Церкву як спільноту, єдність (communio). У цій перспективі слід бачити як служіння «захисників подружнього вузла», так і належне визнання цього служіння, у діалозі, сповненому уважності та пошани. Вони діють в ім’я Церкви, вони є частиною Церкви, — підсумував Папа. — Тому потрібно завжди поєднувати діяльність Церкви, яка євангелізує, з діяльністю Церкви, яка вершить правосуддя. Це служіння справедливості є завданням апостольського життя, і воно вимагає, щоб його здійснювали, зосередивши свій погляд на іконі Доброго Пастиря, який схиляється над загубленою й пораненою овечкою. Заохочую вас усіх витривало прагнути до чіткого і чесного здійснення правосуддя у Церкві, відповідаючи на слушні прагнення, з якими вірні звертаються до своїх пастирів — зокрема, коли вони з довірою просять про авторитетне з’ясування свого стану».
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
