Напис на посудині, яку датують періодом правління царя Соломона, вдалось розшифрувати дослідникам університету Хайфи.
Цей артефакт вважається найбільш древнім написом гебрейською мовою, знайденим у Єрусалимі.
Команда археологів із Єврейського університету розкопала глиняну посудину поблизу південної стіни Храмової гори. Вважається, що напис на ній є найбільш древнім написом гебрейською мовою, знайденим у Єрусалимі. Довгий період часу дослідникам не вдавалось його розшифрувати, однак нещодавно професор Гершон Ґаліл з Університету Хайфи опублікував результати свого дослідження цього напису в журналі «Нові дослідження Єрусалиму» (New Studies on Jerusalem).
На думку професора, перша літера цього напису насправді є останньою літерою попереднього довшого слова, що позначало дату. Середні символи позначали тип вина, що зберігався у посудині – дешевий сорт. Останній символ був частиною наступного довшого слова, що позначав місце, з якого надіслали це вино.
Професор Ґаліл припускає, що напис був зображений в середині десятого століття до Різдва Христового, після того, як цар Соломон побудував перший Храм, свої палаци та навколишні стіни, що розділяли три частини міста – Офел, місто Давида і Храмову гору. У зв’язку із створенням цих величних інфраструктурних проектів, на думку професора, виникла нагальна потреба у великій кількості вина низького сорту.
«Це вино не подавали до столу царя Соломона чи у Храмі», – вважає професор Ґаліл. – «Швидше за все, його вживала велика кількість примусових працівників на будові та солдати, що їх охороняли. Їжа і пиття для цих працівників зберігались на території Офела». Свою теорію він підкріплює доказами – шматками керамічного посуду, знайденого у Араді.
Окрім того, професор наголошує на тому, що ці знахідки підтверджують, що в ті часи існувала організована бюрократична система і було поширене письмо: «Здатність писати і зберігати вино у великих спеціально призначених посудинах із зазначенням дати отримання та місця відправлення свідчить про існування на той час організованої адміністрації, що збирала податки, наймала працівників, привозила їх до Єрусалиму і забезпечувала їх їжею і питтям».
«Книжники, що писали адміністративні тексти, могли також писати літературні і історіографічні тексти, що має важливий вплив на вивчення Біблії та розуміння історії Ізраїля у біблійний період».
За матеріалами: Католицький Оглядач