Роздуми над Божим Словом на середу VI звичайного тижня, рік ІІ
Святий Яків каже: «Знайте, мої улюблені брати: кожна людина нехай буде швидкою до слухання, стримана в мові, повільна на гнів» (Як 1, 19). Вочевидь не йдеться про слухання пліток чи різноманітних потоків новин. Важливим є слухання Божого Слова: «Тому, відкинувши всяку нечистоту і рештки злоби, з лагідністю прийміть посіяне Слово, що може спасти ваші душі» (Як 1, 21).
Стриманість у мовленні є напевно важкою чеснотою: «Коли хто думає, що він побожний, але не приборкує свого язика, той лише обманює своє серце: його побожність — примарна» (Як 1, 26). Балаклива, не втихомирена побожність якимось чином є неістинною — вона не пов’язана з Живим Богом.
Лагідність, панування над своєю гнівливістю також дуже складна, але вона обов’язкова, «адже людський гнів не здійснює Божої справедливості» (Як 1, 20). Людський гнів часто несправедливий, необ’єктивний, він ранить іншу людину.
Святий Яків міцно наголошує у своєму Посланні на необхідності реалізувати Христове Євангеліє на практиці: «Хто дивиться на досконалий закон свободи і перебуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла; він буде блаженний у своїх діях» (Як 1, 25).
Святий Марко згадує Ісуса, який терпляче й поступово відкривав очі незрячому з Вифсаїди: «Потім Він знову поклав руки на його очі — і тоді той прозрів, видужав і бачив усе виразно» (Мк 8, 25).
фінансово.
Щиро дякуємо!
