Літургійні читання на 13 жовтня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Свв. Отців VІІ Вселенського Собору.
Свв. мучч. Карпа, Папили й Агатоніка 

Апостол
2 Кор 6, 1-10

1 Ми, як співпрацівники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не приймали надаремно. 2 Адже сказано: У сприятливий час Я вислухав тебе і в день спасіння допоміг тобі.
Ось тепер — час сприятливий! Ось тепер — день спа­сіння!
3 Ми нікому не чинимо жодної перешкоди, щоб служіння було без­доганним, 4 але в усьому виявляємо себе як слуги Бога: у великому терпінні, в страж­даннях, у нещастях, у при­гні­ченнях, 5 у ранах, у в’язницях, у заво­ру­шен­­нях, у труднощах, у недо­сипан­нях, у постах, 6 в очищенні, в пізнанні, в тер­пе­ливості, в лагідності, у Святому Дусі, в щирій любові, 7 у слові істини, в силі Божій, зі зброєю праведності у правій та лі­вій руці, 8 у славі й безчесті, в ганьбі й похвалі; як ті, які сіють оману, але ми правдомовні; 9 як невідомі, але добре знані; як ті, які вмирають, однак ми живі; як карані, але не страчені; 10 як ті, які сумують, але завжди радіють; як убогі, але багатьох зба­гачуємо; наче ті, які нічого не ма­ють, але всім володіють.

Євангеліє
Мт 25, 14-30

14 Подібно, як один чоловік, від­ходячи, покликав своїх рабів і пе­редав їм своє майно; 15 одному дав п’ять талантів, дру­гому — два, а третьому — один, кож­­ному згідно з його спромож­ністю, і відійшов. 16 Той, хто одержав п’ять талан­тів, негайно пішов, пустив їх в обіг і заробив ще п’ять; 17 так само той, хто взяв два, за­ро­бив ще два. 18 А той, хто одержав один, пішов і закопав у землю гроші свого пана. 19 Через тривалий час приходить пан тих рабів і розраховується з ними. 20 Підійшов той, який одержав п’ять талантів, — приніс ще п’ять талантів і каже: “Пане, п’ять талантів ти мені передав. Ось іще п’ять талан­тів я придбав!”. 21 Сказав йому його пан: “Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе по­став­лю. Увійди в радість свого пана!”. 22 Підійшов і той, який одержав два таланти, і сказав: “Пане, два таланти ти мені передав. Ось іще два талан­ти я заробив!” 23 Сказав йому пан: “Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана!”. 24 Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: “Пане, знав я тебе, що ти жорстока людина: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не роз­си­пав. 25 Я, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землю. Ось, бери своє!”. 26 У відповідь його пан сказав йому: “Злий і лінивий рабе! То ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? 27 Треба тобі було віддати мої гро­ші торгівцям, і тепер я взяв би своє з прибутком. 28 Тож візьміть у нього талант і дай­те тому, хто має десять талантів. 29 Адже кожному, хто має, дано буде, і матиме ще більше, а від того, який не має, буде забране і те, що має. 30 А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів!”.

Отців:

Апостол
Євр 13, 7-16

7 Згадуйте ваших на­став­ни­ків, які проповідували вам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їх­нього жит­тя, наслідуйте їхню віру. 8 Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той самий!
9 Не піддавайтеся різним чужим вченням. Адже добре підкріпляти сер­ця благодаттю, а не стравами, від чо­го не отримали користі ті, які так жи­вуть. 10 Маємо жертовника, з якого не мають права їсти ті, які служать на­метові.
11 Адже тіла тих тварин, кров яких за гріх первосвященник вносить до Святого, спалюються поза табором. 12 Тому й Ісус, щоб освятити на­род своєю кров’ю, постраждав по­за брамою. 13 Тож виходьмо до Нього поза табір, несучи Його наругу, 14 бо ми не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього. 15 Отже, через Нього завжди при­­­носьмо жертву хвали Богові, тобто плід уст, що прославляють Йо­­го Ім’я. 16 Не забувайте про добро­чин­ність і спілкування, бо такі жертви до вподоби Богові.

Євангеліє
Йо 17, 1-13

1 Після цих слів Ісус підвів очі до неба й сказав: Отче, прий­шов час. Прослав свого Сина, щоби [Твій] Син прославив Тебе. 2 Оскільки Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя. 3 Вічне життя є те, щоби знали Те­бе, єдиного істинного Бога, і Того, ко­го Ти послав, — Ісуса Христа. 4 Я прославив Тебе на землі, за­вершив справу, яку Ти доручив Ме­ні виконати. 5 А тепер Ти прослав Мене, Отче, в себе тією славою, яку Я мав у Тебе ще перед тим, як світ постав.
6 Я виявив Твоє Ім’я людям, яких Ти Мені дав зі світу. Твої вони були, і Мені дав Ти їх, і вони зберегли Твоє слово. 7 Нині вони зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе. 8 Адже слова, які Ти Мені дав, Я пе­редав їм, і вони прийняли і справді зрозуміли, що Я вийшов від Тебе, повіривши, що Ти Мене послав. 9 Я за них благаю, — не за світ бла­­­гаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої; 10 і все Моє — Твоє, а Твоє — Моє; і Я прославився в них. 11 Я більше не є у світі, а вони у сві­­ті; Я ж іду до Тебе! Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я — тих, кого Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми.
12 Коли Я був з ними [у світі], Я оберігав їх у Твоє Ім’я, — тих, кого Ти Мені дав, — і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання. 13 Нині ж до Тебе Я іду, і кажу про це у світі, щоб вони в собі мали пов­ноту Моєї радості.