Греко-католицький календар
Преп. Даниїла Стовпника
Апостол
2 Тим 1, 1-2. 8-18
1 Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя, що в Ісусі Христі, — 2 до Тимофія, улюбленого сина: благодать, милість і мир, від Бога Отця та Ісуса Христа, Господа нашого.
8 Тому не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене — Його в’язня. Але злигодні за Євангеліє перенось силою Бога, 9 який спас нас і покликав святим покликанням, — не за наші діла, але згідно зі своїм наміром і благодаттю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами; 10 тепер же вона відкрилася через з’явлення Спасителя нашого Ісуса Христа, який знищив смерть, а життя і нетління освітив Євангелієм, 11 для якого я поставлений проповідником, апостолом і вчителем [язичників].
12 Через це я і страждаю, але не соромлюся, бо знаю, кому я повірив, і переконаний, що Він має силу зберегти довірене мені до того дня. 13 За приклад май здорові слова, які ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі. 14 Добре, довірене тобі, збережи Святим Духом, який живе в нас.
15 Ти знаєш, що від мене відвернулися всі, хто в Азії, між ними й Фіґел та Гермоґен. 16 Нехай Господь дасть милість домові Онисифора, адже багато разів він давав мені відраду і не соромився моїх кайданів. 17 Але коли він прибув у Рим, то наполегливо шукав мене — і знайшов. 18 Нехай же дасть йому Бог знайти милість від Господа того дня! А скільки він послужив мені в Ефесі, ти краще знаєш.
Євангеліє
Лк 19, 12-28
12 «Отже, — сказав Ісус, — один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби прийняти царство і повернутися. 13 Він покликав десятьох своїх слуг, дав їм десять мін і сказав їм: “Торгуйте, доки прийду”. 14 Та громадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: “Не хочемо, щоби цей панував над нами!” 15 І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелів покликати до себе тих слуг, яким дав гроші, аби довідатися, що вони вторгували.
16 Приходить перший і каже: “Пане, міна твоя принесла десять мін”. 17 І відказав йому: “Гаразд, добрий слуго, так як в малому ти був вірний, володій десятьма містами”. 18 Прийшов другий, кажучи: “Пане, міна твоя принесла п’ять мін”. 19 Сказав і цьому: “І ти будь над п’ятьма містами”. 20 І ще один прийшов, кажучи: “Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хусточці. 21 Адже я боявся тебе, бо ти жорстока людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв”. 22 Каже йому: “Устами твоїми суджу я тебе, лукавий слуго! Ти знав, що я жорстока людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв. 23 Чому ж не дав ти моїх грошей купцям? І я, повернувшись, узяв би своє з прибутком”. 24 А тим, які стояли поряд, сказав: “Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін”. 25 І відповіли йому: “Пане, він же десять мін вже має!” 26 Кажу вам: “Кожному, хто має, дасться, а від того, хто не має, і те, що має, буде забране. 27 А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!”»
28 Сказавши це, Він пішов попереду, прямуючи в Єрусалим.