З 1 по 5 квітня у Городоцькій семінарії тривали великопісні реколекції. Цього року їх для семінаристів і професорів проводив о. Ян Слєповронскі (ректор Духовної Семінарії у Ворзелі).
На початку планувалось, що ці реколекції буде проводити єпископ Яцек Пиль. Однак у зв’язку з ситуацією у Криму, він не зміг виїхати із свого осідку у Сімферополі. Замість нього провести реколекції погодився о. Ян (який свого часу був ректором нашої семінарії).
Отець-реколекціоніст вже з самого початку приємно здивував нас, щиро зізнавшись, що це вперше його запросили провести реколекції для семіранистів: «Це трошки по-іншому, ніж виховні конференції», — жартуючи говорив о. Ян.
У вступі (у вівторок ввечері) отець зосередив увагу на самому слові re-collectio, що з латинської перекладається як «наново збирати». «Але що ми маємо збирати? Насамперед самого себе. Це особлива пора, коли більшість часу перебуваємо перед обличчям Бога сам на сам; пора, коли варто переглянути мої відносини до Бога і Бога до мене, відносини до брата і брата до мене».
Наступного дня о. Ян ще більше здивував нас, використавши, як підсумок конференції (у якій кожен мав поставити собі глибинне запитання «де знаходиться моє серце?») пісню своїх юнацьких паломницьких років, яку він сам і виконав, акомпануючи на гітарі. І так майже кожну конференцію отець-реколекціоніст розпочинав чи завершував християнською музичною творчістю.
«Всемогутність Бога. (картина Мікеланджело) Бог створив людину і прагне їй передати Свої дари – простягає палець. Що ми робимо у відповідь? […] Всемогутній Бог узалежнив спасіння світу від рішення Марії… Люди своєю гординею не шанують компетенції Господа Бога. Творять свій образ щастя на противагу Божому. А потім, як співав у одній своїй пісні Володимир Висоцький – “…выходит всё не так, как надо…».
У четвер уся семінарійна спільнота переглядала чудовий документальний фільм Мацєжа Бодажинського «Ja Jestem», що показав нам глибину присутності справжнього, нескінченного, милосердного і всемогутнього Бога у Євхаристії.
Отець Ян слугував нам словом не тільки під час конференцій, а й виголошенням гомілій на Євхаристійній відправі і перед сном — тезами на ранішню медитацію. Також у п’ятницю реколекціоніст провів Хресну Дорогу, цитуючи листи апостола народів – звернення св. Павла до вірних, що записані у Святому Письмі.
П’ятниця була особливим днем у розкладі реколекцій тому, що о. Ян, проводячи покутний молебень, запропонував нам зробити більш ґрунтовний іспит сумління і скористуватись з Таїнства Сповіді, щоб могти прийняти Господа у чисте серце і потужним духом прославляти Його Милосердя: «Ісус говорить про злого духа, що повертається з легіоном гірших від себе, входить у вичищене серце і стан людини стає ще гіршим, ніж був до визволення. Чому так? Гріх засліплює нас. Ми вже можемо не бачити краси Божого створіння і тому помилково приймаємо згубні рішення. Духовне життя – це постійна боротьба… щира, палка молитва».
Під час Євхаристії, яка розпочалась одразу після виставлення Пресвятих Дарів і Сповіді, отець Ян нагадав про згубність гордині: «Гординя заважає людині знайти Правду. Адже гординя узурпує собі право творити. Вона ставить себе як мірило ідеалy… “Добре, що я не такий як він”. Маємо завжди пам’ятати ці слова як противагу: “Будьте милосердні, як Отець ваш милосердний”. […] Нас часто дратує поведінка ректорату, єпископату, папства – «Чому не реагують!? Як можна таке допускати!? Я б вже давно зробив порядок!» – нетерпеливість… Гординя… Ось чому не сприймають Ісуса. Бо Він не був таким Месією, як собі уявляли. Ісус залишає місце для вільної волі. Не заставляє. Не завжди показує Свою всемогутність».
У суботу настала урочиста частина завершення великопісних реколекцій – Євхаристія з уділенням послуг лекторату і аколітату семінаритам третього і четвертого курсів. Головуючи на Літургії, єпископ Радослав Змітрович, який розділив з нами закінчення реколекцій, уділив послуги кандидатам. У своїй гомілії він підкреслив змістовність служіння: «Служіння – це величезний дар. Це не є лише щось суто професійне. Також і не є це лише тільки релігійною пóслугою. Служіння потребує Духа».
Таким чином наша семінарія пережила чергові великопісні реколекції, які дали змогу відчути важливість прикладених зусиль над очищенням серця і відновленням потужного Духу в нас. Адже без цього неможливо виконати священицьку місію до якої готуємось у семінарії.
Лекторами стали семінаристи ІІІ курсу:
кл. Олег Байдацький, кл. Микола Пацьора, кл. Леонід Чулаєвський.
Аколітами стали семінаристи IV курсу:
кл. Вадим Здоров, кл. Валерій Драгомерецький МІС, кл. Микола Чернецький МІС, кл. Андрій Шаргало, кл. Віктор Шаргало.
фінансово.
Щиро дякуємо!
