Роздуми та молитви Ліванського Патріарха і молоді
Папа: В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Вірні: Амінь.
Лектор:
«Якийсь чоловік підбіг, впав на коліна перед Ісусом та запитав його: «Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?»» (Мк 10, 17).
На це питання, що зворушує нас до глибини єства, Ісус відповів своєю хресною дорогою.
Господи, ми вдивляємося в Тебе на цій дорозі, якою Ти вирушив першим і, дійшовши до мети, «проклав своїм хрестом міст, крізь смерть, щоб людство змогло перейти із царства смерті до царства життя» (Св. Єфрем Сирійський, Проповідь).
Заклик вирушити за Тобою стосується всіх, особливо молодих людей, зокрема, тих, хто страждає від розбрату, воєн, кривди, а також тих, хто намагається серед своїх братів та сестер поширювати знаки надії та миру.
Ми з любов'ю стаємо перед Тобою, висловлюємо Тобі наші страждання, спрямовуємо наш погляд, наші серця на Твій Святий Хрест і, покладаючись на Твою обітницю, молимо Тебе: "Слава Спасителю, який своєю смертю дарував нам життя. Спасителю, своїми страстями здійсни в нас таїну Твого спасіння, смертю і воскресіння" (з маронітської літургії).
Перше Стояння
Ісуса засуджено до страти
С. Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе.
В. Бо Ти своїм святим хрестом відкупив світ.
З Євангелія від Марка
«Пілат у відповідь знову сказав їм: «То що хочете, щоб я зробив з тим, якого Ви називаєте Юдейським Царем?» Вони знову закричали: «Розіпни Його!» Пілат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, а Ісуса, наказав бичувати і видав на розп'яття» (Мк 15,12-13. 15).
Постаючи перед Пілатом, носієм влади, Ісус мав би домогтися справедливості. Пілат дійсно мав владу визнати Ісуса невинним і звільнити його, але римський правитель віддав перевагу логіці особистих інтересів, піддавшись політичному і соціальному впливу, та засудив невинного, щоб догодити натовпу ціною занедбання істини. Навіть визнавши невинність Ісуса, Пілат засудив його до страти на хресті та… умив руки.
У сучасному світі багато таких "Пілатів", які тримають важелі влади в руках і використовують їх задля служби більш впливовим. Багато хто з них занадто слабкі і нікчемні, щоб протистояти натиску влади, а, користуючись своїми повноваженнями, служать несправедливості та нищать гідність людини та її право на життя.
Господи Ісусе, не дозволяй нам поширювати лави кривдних. Не дозволяй можновладним схвалювати зло, несправедливість і деспотизм. Не дозволяй несправедливості схиляти невинних до відчаю і смерті. Зміцни їхню надію та освіти совість тих, хто має владу в цьому світі, щоб керували справедливо. Амінь.
Отче наш… що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
Спів
Мати скорботна ледве жива, Поруч із хрестом була, А на Хресті висів Її Син.
Друге Стояння
Ісуса обтяжено хрестом
С. Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе.
В. Бо Ти своїм святим хрестом відкупив світ.
З Євангелія від Марка
«Коли наглумилися над ним, скинули з нього багряницю і зодягли в Його одяг. І вивели, щоб розіп'яти Його» (Мк 15, 20).
Ісус Христос стоїть перед солдатами, які вважають, що їм належить повна влада над ним, а по суті лише «через нього все постало; а без нього не постало нічого з того, що постало» (Ін 1, 3) .
У кожну епоху людина вважала, що може зайняти місце Бога і визначати самостійно добро і зло (пор. Бут 3, 5), не звертаючи увагу на свого Творця і Спаса. Вона відчула себе всемогутньою і здатною усунути Бога зі свого власного життя та з життя своїх ближніх, в ім'я розуму, влади чи грошей.
Сьогодні також світ підкоряється обставинам, що намагаються викреслити Бога з людського життя: або сліпою боротьбою проти впливу Церкви, що в ім'я уявного захисту людини заглушає цінності віри і моралі, або насильницьким фундаменталізмом, в ім’я збереження релігійних цінностей (Церква на Близькому Сході, 29).
Господи Ісусе, Ти переніс приниження, уособлюючись із безсилими, ми довіряємо Тобі все людство і всі принижені страждаючі народи, зокрема, народи ворогуючого Сходу. Допоможи їм знаходити в Тобі сили, щоб нести з Тобою їхній хрест надії. Ми довіряємо в Твої руки всіх тих, хто заблукав. Нехай вони, завдяки Тобі, знайдуть істину і любов. Амінь.
Отче наш… що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
Спів
Її душу, що вже сльози не вміщала, повну смутку та страждань,
Пройняв меч за наші провини.
Третє Стояння
Перше падіння Ісуса під хрестом
С. Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе.
В. Бо Ти своїм святим хрестом відкупив світ.
З Книги пророка Ісаї
«Він був ранений за гріхи наші, за наші провини Він мучений був. Покарання світу, що нас спасає, на Нього впало, і ранами Його ми зцілилися» (Іс 53, 5).
Той, хто своєю божественною правицею тримає світила небесні і перед ким тремтять усі сили небесні, тут беззахисно впав на землю під важким ярмом хреста.
Той, хто приніс мир у світ, поранений гріхами нашими, падає під тягарем наших провин.
«Погляньте, віруючі, на Спасителя нашого, який іде далі шляхом до Голгофи, а сили під гнітом гірких страждань його покидають. Ходімо побачити цю небувалу подію, бо вона перевершує наше розуміння, її важко передати. Підстави землі похитнулися і жахливий страх оволодів присутніми, коли їхній Творець і Бог опинився під тягарем хреста, дозволивши вести себе на смерть, заради любові до всього людства» (з халдейської літургії).
Господи Ісусе, підведи нас знову з наших падінь, поверни наш пониклий дух до Твоєї істини. Нехай людський розум, створений Тобою і для Тебе, не зупиняється на частковому пізнанні істин науки і техніки, а намагається ставити глибокі питання про сенс та існування (див. Апостольське послання Двері Віри, 12).
Господи, допоможи нам відкритися на дію Святого Духа, який приведе нас до повноти істини. Амінь.
Отче наш… що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
Спів
Як же сумна та скорботна ця Мати благословенна,
Її ж Син – Небесний Цар!
Четверте Стояння
Ісус зустрічає свою Матір
С. Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе.
В. Бо Ти своїм святим хрестом відкупив світ.
З Євангелія від Луки
«Симеон поблагословив їх і сказав до Марії, його матері: Ось він тут на падіння і піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак протистояння; і тобі самій душу прошиє меч, щоб вийшли на яв думки сердець багатьох. Його мати зберігала всі ці слова в своєму серці» (Лк 21, 34-35. 51б).
Ісус, несучи хрест людства, весь у ранах і муках, зустрічає свою матір, а в її лику – усе людство. Марія, Мати Божа, стала першим учнем Учителя. Вона, приймаючи слово Ангела, першою зустрілася зі Словом, що стало тілом, і стала храмом Бога живого. Вона прийняла Його, не розуміючи, чому Творець неба і землі вирішив обрати якусь дівчину, убогу істоту, і таким чином втілитися у цьому світі. Вона розпізнала Його, завдяки безустанному пошуку його обличчя, в тиші серця і в роздумі над Словом. Їй здавалося, що це вона шукає його, а у дійсності – він шукав її. Ось тепер, несучи хрест, він зустрічає її. Ісусу боляче дивитися на страждання матері, як і Марії – на муки її сина. Проте з такого взаємного страждання зароджується нове людство. ««Салам» тобі! Ми благаємо Тебе, о Свята повна слави, вічна Діво, Богородице, Матір Христа! Вознеси нашу молитву до лику Твого любого сина, нехай Він простить наші гріхи» (Богородичний гімн з коптського часослову).
Господи Ісусе, ми також в наших родинах переживаємо страждання, заподіяні дітям батьками, а також батькам їхніми дітьми. Господи, вчини, щоб наші родини в ці скрутні часи стали місцями твоєї присутності, і таким чином наші страждання перетворилися на радість. Будь опорою наших сімей і вчини їх оазисами любові, миру і злагоди, на зразок Святої Родини з Назарету. Амінь.
Отче наш… що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
Спів
Як же плакала мила Мати, Як страждала,
Дивлячись на Божого Сина біль!
П’яте Стояння
Симон Кіринеянин допомагає Ісусу нести хрест
С. Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе.
В. Бо Ти своїм святим хрестом відкупив світ.
З Євангелія від Луки
«І повели його, взявши якогось Симона з Киринеї, що йшов із поля, поклали йому нести хрест за Ісусом» (Лк 23, 26).
Зустріч Ісуса із Симоном з Киринеї – це німий урок життя: Бог прагне страждання і не приймає зла. Те саме стосується й людини. Але страждання, прийняте з вірою, перетворюється на дорогу спасіння. Отже, ми приймаємо його, як Ісус, і допомагаємо його нести, як Симон з Киринеї.
Господи Ісусе, Ти залучив людину нести твій хрест і заохочуєш нас розділити свій біль. Симон з Кіринеї схожий на нас і вчить приймати хрест, який зустрічається на нашій життєвій дорозі.
За Твоїм прикладом, Господи, ми теж сьогодні несемо і приймаємо хрест страждань та хвороб, адже Ти присутній з нами. Хрест може прикувати до візка, але не завадити мріяти, може зробити понурим зовнішній вигляд, проте не понівечити совість, може зробити глухими вуха, а не позбавити вміння слухати, може паралізувати мовлення, та не знищити жагу істини, може обтяжити душу, а втім не відібрати свободу.
Господи, ми хочемо бути твоїми учнями і нести твій хрест щодня, ми візьмемо його з радістю і надією, що ти несеш його з нами разом і що ти здобув перемогу над смертю заради нас.
Ми дякуємо Тобі, Господи, за кожну людину, яка хвора або страждає, а вміє свідчити про твою любов, а також за кожного «Симона з Киринеї», якого Ти нам даруєш на нашому шляху. Амінь.
Отче наш… що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
Спів
Де ж людина, що не заплаче, Коли перед Її очима Матір бачить,
Повну болю та мук.
Шосте Стояння
Вероніка витирає обличчя Ісуса
С. Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе.
В. Бо Ти своїм святим хрестом відкупив світ.
З Книги Псалмів
За Тебе промовило моє серце:«Шукайте моє обличчя!». Не ховай, Господи, від мене обличчя своє, у гніві свого слугу не відкинь. Ти – моя допомога, не залишай мене, не залишай мене, Боже спасіння мого» (Пс 27, 8-9).
Вероніка шукала тебе в натовпі. Шукала і нарешті знайшла тебе тоді, коли твій біль сягнув вершини. Вона, витираючи твоє обличчя хустиною, хотіла втамувати його. Цим непомітним жестом вона показала всю свою любов до тебе і всю свою віру в тебе, залишивши його назавжди в пам'яті нашої християнської традиції.
Господи Ісусе, ми теж шукаємо твоє обличчя. Вероніка нагадує нам про твою присутність у кожному знедоленому, змушеному йти шляхом Голгофи. Господи, допоможи нам розпізнати тебе в бідних, в твоїх беззахисних братах і сестрах, та витирати сльози тих, хто плаче, піклуватися про тих, хто страждає, підтримувати тих, хто слабкий.
Господи, Ти вчиш нас, що кожен знедолений і занедбаний не втрачає ні свою гідність, ні цінність, а, навпаки, залишається знаком твоєї таємничої присутності в світі. Допоможи нам витирати сліди бідності та кривди на його обличчі, щоб відтворився й засяяв твій лик.
Молімося за всіх тих, хто шукає Твоє Обличчя і знаходить його в обличчі безпритульних, нужденних, а також дітей, які зазнали насильства та експлуатації. Амінь.
Отче наш… що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
Спів
Хто від суму не співчуває, роздумуючи над болем у душах Матері та Її Сина?
Сьоме Стояння
Друге падіння Ісуса
С. Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе.
В. Бо Ти своїм святим хрестом відкупив світ.
З Книги Псалмів
«Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, кривлять губами, головою хитають. Не віддаляйся від мене, бо горе близьке і немає нікого, хто б допоміг мені» (Пс 22, 8. 12).
Ісус опиняється самотнім під внутрішнім і зовнішнім тягарем хреста. Падіння настає, коли сила зла надто велика, і вже, ніби, зникає межа кривди і насильства. Однак він підіймається знову, зміцнений нескінченною довірою до свого Отця. Всупереч усім тим, хто залишає його напризволяще, сила Духа підіймає його та єднає з волею Отця: любов’ю, яка готова на все.
Господи Ісусе, у твоєму другому падінні відтворюються наші численні ситуації, що здаються безнадійними. До них належать і ті, що виникають з упередженості та ненависті, що спричиняють затвердіння наших сердець і зумовлюють релігійні конфлікти.
Просвіти наше сумління, нехай, попри "людські та релігійні відмінності", воно визнає, що "промінь істини проймає всіх людей", покликаних – поважаючи релігійну свободу – йти разом до істини, яка знаходиться лише в Бога. Таким чином, різні релігії зможуть «єднатися задля служіння загальносуспільному благу та сприяти розвитку кожної людини і будівництву суспільства" (Церква на Близькому Сході, 27-28).
Прийди, Святий Духу, підтримай і зміцни християн, особливо на Близькому Сході, щоб вони, єднаючись із Христом, свідчили про його вселенську любов скрізь, де не загоюються рани кривди та конфліктів. Амінь.
Отче наш… що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
Спів
За провини свого люду Вона в муках бачить
так жорстоко побитого Спасителя Душ.
Восьме Стояння
Ісус зустрічає єрусалимських жінок, що за ним плачуть
С. Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе.
В. Бо Ти своїм святим хрестом відкупив світ.
З Євангелія від Луки
«Ішла ж за ним велика юрба народу та жінки, які голосили й оплакували його. Повернувшись до них, Ісус сказав: «Дочки єрусалимські, не плачте за мною, краще плачте за собою та своїми дітьми!»» (Лк 23, 27-28).
На шляху до Голгофи Господь зустрічає єрусалимських жінок. Ці жінки оплакують страждання Господні, ніби це – страждання безнадійні. Хрест для них – ніщо інше, як деревина, знак прокляття (Втор 21, 23), натомість Господь вибрав його, як засіб Відкуплення та Спасіння.
Своїми Муками і Розп'яттям, ціною усього свого життя, Ісус викупив людство. Він полегшив тягар пригнічених і заспокоїв сумних, витер сльози єрусалимських жінок та відкрив їм очі на пасхальну істину.
Наш світ сповнений материнських страждань, жінок, поранених в їхній гідності, зґвалтованих дискримінаціями, кривдою та стражданням (див. Апостольське звернення Церква на Близькому Сході, 60). О багатостраждальний Христе, будь для них розрадою і бальзамом їхніх ран.
Господи Ісусе, своїм втіленням в лоні Марії, "благословенної між жінками» (Лк 1, 28), Ти звеличив гідність кожної жінки. Своїм втіленням Ти возз’єднав людський рід, тому тепер в тобі "немає раба, ані вільного, немає чоловіка, ані жінки" (Гал 3, 28).
Господи, нехай наші серця палають прагненням такої зустрічі з тобою. Наш шлях, наповнений стражданнями, нехай завжди буде шляхом надії з тобою і до тебе, обителі нашого життя і нашого спасіння. Амінь.
Отче наш… що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
Спів
Нехай дух мій розділяє Біль і терни Твого Сина, Що страждав безмірно.
Дев’яте Стояння
Третє падіння Ісуса
С. Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе.
В. Бо Ти своїм святим хрестом відкупив світ.
З Другого Послання святого Павла до Коринтян
«Любов Христова проймає нас, і ми знаємо добре: якщо один помер за всіх, то й усі померли. А він помер за всіх, щоб ті, які живуть, більше не жили для себе, але для того, хто за них помер і воскрес» (2 Кор 5, 14-15).
Обтяжений нашими гріхами, Ісус падає втретє під хрестом, і втретє він намагається встати, зібравши залишки сил, та продовжити шлях на Голгофу, долаючи спокусу залишатися лежати пригніченим хрестом.
З моменту свого Втілення Ісус несе хрест людських страждань і гріха. Він повністю і навіки прийняв людську природу, показуючи людям, що перемога здійснима, а шлях до божого усиновлення вже відкритий.
Господи Ісусе Христе, Церкву, народжену з твого пробитого списом боку, пригнічує хрест розбрату, який віддаляє християн одне від одного і від єдності, яку Ти заповідав їм, нехтуючи твоїм бажанням, «щоб усі були єдині» (Ів 17, 21), як Бог Отець і Ти. Цей хрест всією своєю вагою заважає їм жити та спільно свідчити про тебе. Допоможи нам, Господи, завдяки мудрості і смиренню, підводитися і рухатися вперед шляхом єдності, істини та любові, а в ситуаціях незгоди – перемагати спокусу ізолювання від інших, дбаючи лише про особисті інтереси (Церква на Близькому Сході, 11).
Допоможи нам позбутися сепаратистських намірів, щоб «значення хреста Господнього не втратило силу» (1 Кор 1, 17). Амінь.
Отче наш… що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
Спів
Мати, Ти любові силою Вчини, щоб я у своєму серці відчув Твій біль біля Сина ніг.
Десяте Стояння
З Ісуса знімають одяг
С. Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе.
В. Бо Ти своїм святим хрестом відкупив світ.
З Книги Псалмів
«Вони ділять між собою одежу мою, а про шати мої кидають жереб» (Пс 22, 19).
Коли настав відповідний момент, ти, Господи Ісусе Христе, прийняв нашу людську натуру, раніше лише «кінці твоїх шат переповнювали храм» (Іс 6, 1), а тепер ти особисто присутній серед нас, а кожен, хто торкається краю твоїх шат, зцілюється. Господи, Тебе позбавили навіть і цього одягу! Ми вкрали твої шати, а Ти віддав нам ще й свою туніку (пор. Мт 5, 40). Ти дозволив здерти покриття твоєї плоті, щоб ми знову постали в присутності Бога Отця (пор. Євр 10, 19-20).
Ми сподівалися, що, незалежно від тебе, самі зможемо собі дати раду (пор. Бут 3, 7) та опинилися голими, а Ти у своїй нескінченній любові зодягнув нас у гідність синів і дочок Бога та занурив у свою освячуючу благодать.
Даруй, Господи, дітям Східних Церков, обідраним численними труднощами, іноді навіть переслідуваннями, а також виснаженим еміграцією, мужність залишатися на рідних землях і проголошувати Добру Новину.
О, Ісусе, Сину Людський, Тебе позбавлено одягу, а Ти явив нам нову істоту, воскреслу з мертвих, отож, здери в нас завісу, яка відділяє нас від Бога, і зітчи в нас свою божественну присутність.
Допоможи нам подолати страх в численних життєвих подіях, що нас оголяють і викривають, а також зодягни нас у нову істоту, започатковану Хрещенням, щоб проголошувати Добру Новину про єдиного істинного Бога, який дає напрямок історії. Амінь.
Отче наш… що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
Спів
Вчини, щоб моє серце запалало, і радістю мого життя став Сам Христос-Бог.
Одинадцяте Стояння
Ісуса прибито до хреста
С. Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе.
В. Бо Ти своїм святим хрестом відкупив світ.
З Євангелія від Івана
«Тоді Пілат передав їм Ісуса на розп'яття, а також уклав напис і розмістив його на хресті. Там було написане наступне: «Ісус, Назаретянин, Цар Юдейський»» (Ін 19, 16а. 19).
Ось очікуваний Месія, він повис на хресті між двома злочинцями. Обидві руки, які благословили людство, прибито до хреста. Обидві ноги, що ходили по нашій землі, проповідуючи Добру Новину, повисли між небом і землею. Очі сповнені любові, які самим поглядом зцілювали хворих і прощали наші гріхи, більше не спроможні споглядати в Небеса.
Господи Ісусе, Тебе розп'ято за наші гріхи. Ти молиш Бога Отця і заступаєшся за людство. Кожен удар молотка лунає, наче биття твого принесеного в жертву серця.
Які ж чудові на горі Голгофі стопи Того, хто проголошує Добру Новину Спасіння. Твоя любов, Ісусе, наповнила Всесвіт. Твої пробиті руки стають притулком у відчаї. Вони пригортають нас щоразу, коли безодня гріха загрожує нам, і в твоїх ранах ми знаходимо зцілення і прощення.
О Ісусе, ми молимо тебе за всіх молодих людей, які у відчаї, за молодь, що стала жертвою наркотиків, сект і збочень.
Визволи їх з їхніх залежностей. Нехай вони поглянуть угору і відчують Твою Любов, а також знайдуть своє щастя в Тобі. Спаси їх, Спасителю наш. Амінь.
Отче наш… що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
Спів
Мати, понад усе свята, Рани Господа до мого серця Глибоко вклади.
Дванадцяте Стояння
Ісус вмирає на хресті
Ісус переживає Свою смерть як дар любові
С. Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе.
В. Бо Ти своїм святим хрестом відкупив світ.
З Євангелія від Луки
«Ісус скрикнув голосом гучним: "Отче, у руки Твої віддаю дух мій ". Сказавши це, він віддав духа» (Лк 23, 46).
З висоти хреста лунає крик, крик самотності в момент смерті, крик сподівання в стражданні, крик народження нового життя. Ось Ти повис на Дереві Життя і віддаєш свій дух у руки Отця, водночас змушуючи виплеснути рясний фонтан життя і започаткувати нове буття. Нині ми також стикаємося з викликами цього світу: ми відчуваємо, що хвилі занепокоєності затоплюють нас і розхитують наші сподівання. Господи, даруй нам глибоке внутрішнє переконання, що жодна смерть не переможе нас, доки ми спочиватимемо в обіймах того, хто створив і супроводжує нас.
Нехай кожен з нас голосно свідчить: "Вчора мене розп'ято з Христом; сьогодні мене удостоєно слави з ним. Вчора я помер разом із ним, сьогодні я живу з ним. Вчора мене поховано разом з ним, сьогодні, я воскрес із ним" (Григорій Богослов).
У темряві наших ночей ми вдивляємося в Тебе. Навчи нас звернутися до Всевишнього, Твого Отця Небесного.
Молімося сьогодні за всіх тих, хто заохочує до абортів, щоб вони усвідомили, що любов може бути лише джерелом життя. Пам'ятаймо про борців за евтаназію, а також за всіх, хто сприяє методам і дослідам, що ставлять під загрозу життя людства. Відкрий їхні серця, щоб вони пізнали твою істину і зробили свій внесок у розвиток цивілізації життя і любові. Амінь.
Отче наш… що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
Спів
Бачить свого Сина у стражданні, Він самотньо голову схиляє,
Віддаючи Богу Свій Дух.
Тринадцяте Стояння
Ісуса знято з хреста і передано Матері
Тіло Ісуса опиняється в обіймах Матері
С. Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе.
В. Бо Ти своїм святим хрестом відкупив світ.
З Євангелія від Івана
«Ісус, побачивши Матір і поряд з нею учня, якого любив, говорить Матері Своїй: «Жінко, ось син твій». Потім каже до учня: «Ось твоя мати»». (Ін 19, 26)».
Господи Ісусе, усі, хто любить тебе, залишаються поруч з тобою і зберігають віру. В момент твоєї смерті, коли весь світ вважає, що зло переможе, що голос правди і любові, справедливості і миру замовкне, їхня віра не занепадає.
О Маріє, в твої руки ми довіряємо нашу землю. «Як сумно бачити страждання цієї благословенної землі в своїх дітей, які люто нищать одне одного і гинуть" (Церква на Близькому Сході, 8). Здається, ніщо неспроможне зупинити зло, тероризм, вбивства і ненависть. «Діво Маріє, у цей день ми падаємо ниць перед хрестом, на якому твій син розпростер невинні руки, заради нашого спасіння, випроси нам мир» (з візантійської літургії).
Молімося за жертви воєн та насильства, що у наші часи спустошують численні країни Близького Сходу, а також інші частини землі. Молімося, щоб усі евакуйовані та змушені до переселення отримали змогу якнайшвидше повернутися до рідних домівок та країн. Господи, нехай кров невинних жертв стане зародком нового Сходу, з рисами більшої співдружності, міцнішого миру та справедливості. Нехай цей Схід відродить сяйво свого покликання бути колисанкою цивілізації, духовності та людяності.
Зоре зі Сходу, сповісти нам про настання світанку! Амінь.
Отче наш… що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
Спів
Я бажаю із Тобою стояти разом під Хрестом,
з Тобою у журбі єднатись, з Тобою в плачі розпливатись.
Чотирнадцяте Стояння
Ісуса покладено до Гробниці
С. Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе.
В. Бо Ти своїм святим хрестом відкупив світ.
З Євангелія від Івана
«Прийшов також і Никодим, який приходив до Ісуса раніше вночі, і приніс суміш смирни з алое, близько ста літрів. Вони взяли тіло Ісуса і обгорнули його полотном з пахощами, згідно зі звичаєм поховання юдеїв» (Ін 19, 39-40).
Никодим бере тіло Христове, піклується про нього і ховає в гробниці, що у саду. Цей сад нагадує райський сад. Ісус дозволяє себе поховати, як дозволив розіп’яти, повністю "віддавшись" в людські руки і "бездоганно з’єднавшись" з ними "аж до сну під плитою могили" (св. Григорій з Нарек).
Потрібна жива віра і міцна надія, щоб приймати труднощі, трагедії та смерть.
Камінь, що зачиняє вхід до гробниці, буде усунуто, і постане нове життя.
Дійсно, «через хрещення ми були з Ним поховані у смерті, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, так і ми змогли рухатися у новому житті" (Рим 6, 4).
Ми отримали свободу Божих дітей не повертатися в рабство, життя було подароване нам удосталь, щоб більше не задовольнятися життям без краси та сенсу.
Господи Ісусе, вчини нас дітьми світла, які не бояться темряви. Ми молимося сьогодні за всіх, хто шукає сенс життя, а також за тих, хто втратив надію, щоб вони повірили в твою перемогу над гріхом і смертю. Амінь.
Отче наш… що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
Спів
Як віддасться смерті тіло, Сповнене вічною славою, Душа рай хай осягне.
Амінь.
Переклад: о. Олександр Дасік
фінансово.
Щиро дякуємо!
