Християнин, помираючи у Христі, по завершенні свого земного існування осягає повноту нового життя, що було започатковане Хрещенням, закріплене Миропомазанням і живилося Євхаристією – цим першим завдатком небесної трапези. Значення смерти християнина стає зрозуміле у світлі смерти й воскресіння Христа – єдиної нашої надії. Християнин, що помирає в Ісусі Христі, іде, «щоб жити біля Господа» (2 Кор. 5, 8).
Катехизм Католицької Церкви. Компендіум
Львів, видавництво «Свічадо» 2008