Особливими свідками святості Йоана Павла ІІ безперечно є два його секретарі, кардинал Станіслав Дзівіш – Краківський митрополит, та архиєпископ Мечислав Мокшицький Львівський митрополит, котрі співслужили під час канонізаційної Меси. Вони відзначають, що канонізація, це остаточне, непомильне ствердження того, що хтось є святий, і це сталося сьогодні. Тепер однак – як вони кажуть – починається час інтенсивної праці, тобто вірного крокування дорогою святих провідників.
Кардинал Станіслав Дзівіш: «Треба чітко сказати, що канонізація, це остаточне, непомильне твердження того, що хтось є святий, і це сталося сьогодні. Я не говорю про моє глибоке переживання того, що той, котрому я служив впродовж 39 років, сьогодні став для мене святим взірцем і проводирем до святості. Він став ним для нас всіх, для всіх поляків, для всіх християн і не лише свідком цінностей. Нехай поляки зроблять з цього висновок, що ми мали когось такого, хто передав нам велику спадщину, доктринальну спадщину, а передусім показав нам приклад, як жити й любити. Ми отримали нового покровителя. Безперечно покровителя Польщі, котрий хоч і таким не проголошений, але він ним є. Безперечно він буде покровителем, котрий буде нас підтримувати. Він покровитель молоді, покровитель сімей, покровитель захисників життя. Вдивімося в нього, скористаймося його навчання, з його прикладу, хоча іноді це багато коштуватиме для нас, але це вартує того».
Архиєпископ Мечислав Мокшицький: – «Це велика радість і можу сказати, одночасно це великий успіх, бо бачивши стільки років Святішого Отця, постійно працюючого, зануреного в молитві, котрий чесно і серйозно сприймав своє покликання, і тепер він оцінений за свій понтифікат на землі великою кількістю людей. Тепер бачимо що Бог підтвердив це для нас, вивищуючи його до святості і це є для нас великою радістю та великим задоволенням. Йоан Павло ІІ за час свого понтифікату дав нам багато блаженних та святих. І через ту канонізацію бажав наближати нам постаті сучасних людей, котрі своїм життям, своїм служінням свідчили, в чому полягає святість, в чому полягає прямування до святості.
Святий Йоан Павло ІІ живий у пам’яті та серцях багатьох людей. Ми дивилися на нього, торкалися його, слухали, а тепер він може бути прикладом для кожного: для дітей, молоді, старших осіб… Кожен з нас може знайти себе у Святішому Отцеві і чогось від нього навчитися. Ми повинні збагнути його навчання дивлячись на його життя, молитву, вчинки, його розвиток талантів, його відповідальність за виконання своєї праці, свого служіння. Я, так само як Святіший Отець, стараюся відвідувати парафії, часто зустрічатися зі священиками, із семінаристами, з вірними, з різними групами в парафіях.
Я стараюся також багато часу присвячувати молитві, бо саме в тому вбачаю силу та міць мого служіння. Та водночас намагаюся трохи ширше глянути на Церкву, не лише на місцеву Церкву Львівської архидієцезії, але й бути присутнім в житті всієї Церкви, через святкування Літургії в інших країнах або в інших дієцезіях».
За матеріалами: diocese-lviv.org