«Увесь життєвий шлях Ньюмена свідчить про те, що вірність совісті — це не замикання у власному его, а відкритість і навернення, послух Тому, хто є Любов та Істин», — каже єпископ Едуардо Черрато, багаторічний Генеральний настоятель ораторіанців.
Так він коментує рішення Лева XIV проголосити святого Джона Генрі Ньюмена Учителем Церкви.
Вірний об’явленій істині
Єпископ Черрато застерігає, що справжні підстави проголошення кардинала Ньюмена Вчителем Церкви ще невідомі. Варто пам’ятати, що сказав про нього Бенедикт XVI, обґрунтовуючи його беатифікацію: «Він залишив нам винятковий приклад вірності об’явленій істині, слідуючи за тим лагідним світлом, хай би куди воно його вело, навіть ціною чималих особистих жертв. Церква потребує сьогодні великих письменників і комунікаторів його рівня й чесності, і я сподіваюся, що його вшанування надихне багатьох іти його слідами. Багато уваги справедливо приділялося академічній роботі й численним творам Ньюмена; але треба пам’ятати, що він вважав себе насамперед священником».
Колишній Генеральний настоятель Згромадження ораторіанців (філіппінців, отців св.Филипа Нері), до якого Ньюмен вступив після свого навернення, згадує, що 2010 року Бенедикт XVI відступив від правила, яке сам же встановив, і особисто очолив беатифікаційні урочистості кардинала Ньюмена.
Гідність совісті
Єпископ Черрато згадує: шлях шукань, який тривав усе життя Ньюмена, був довгим. Цей шлях проліг від його навернення у віці 15 років, через інтерес до Отців Церкви, через участь в «Оксфордському русі» і аж до його приєднання до Католицької Церкви. Ньюмен завжди залишався вірним своїй совісті. Однак своїм життям він також показав, що між совістю й істиною є нерозривний зв’язок, і що гідність совісті жодним чином не означає підпорядкування свавіллю чи релятивізму.
Він передбачав наслідки релігійного лібералізму
За словами єпископа Черрато, слова, сказані Ньюменом з нагоди його призначення кардиналом, у яких він застерігав від релігійного лібералізму, залишаються особливо актуальними й сьогодні.
«Лібералізм у сфері релігії, — сказав тоді англійський конвертит, — це вчення, що в релігії немає позитивної істини, а одна віра є такою ж важливою, як і інша: переконання, яке з кожним днем набирає популярності й сили. Це суперечить визнанню будь-якої релігії істинною. Лібералізм вчить, що до всіх релігій треба ставитися толерантно, оскільки всі вони зводяться до питання поглядів. Об’явлена релігія, відповідно, — це не істина, а почуття та особисті уподобання; вона не є об’єктивним ані чудесним фактом; і кожна людина має право надавати їй такого сенсу, який буде найпромовистішим для її уяви».
Свобода духу св.Филипа Нері його захоплювала
Колишній генерал філіппінців згадує, що Ньюмен провів 43 роки в цьому Товаристві апостольського життя. Він заснував перший ораторій в Англії. Його праці на цю тему свідчать про те, як глибоко Ньюмен відчував своє покликання. У святому Филипі Нері його захоплювала лагідність, надзвичайна свобода духу, любов до автентичного життя спільнотою, керованого законами розсудливості; повага до талантів кожної людини і мудра простота, яка робила радість Филипа Нері «вдумливою радістю», як писав Гете у своєму щоденнику з подорожі до Італії.
Імпульс для англіканців
Єпископ Черрато припускає, що проголошення Ньюмена Учителем Церкви вплине і на членів Англіканської спільноти. Шлях, який привів його до Католицької Церкви, був довгим, серйозним і болісним. Це був не перехід від однієї Церкви до іншої, а навернення до Церкви як такої, — наголошує італійський дослідник Ньюмена.
І нагадує, що «Вчитель Церкви» — це не академічний ані почесний титул. Він виражає пошану Церкви до людини, яка вирізняється святістю і видатним вченням.
фінансово.
Щиро дякуємо!
