Що я виберу: цукерку зараз чи плитку шоколаду, але пізніше?

Роздуми над Божим Словом на урочистість Народження Святого Йоана Хрестителя

Дуже гарне і важливе значення слів «Єлизаветі сповнився час родити». На все є свій час. Чи я вмію чекати? Єлизавета була безплідною і чекала від Бога благословення на дитину, може навіть вже і прийняла, що не має і не буде мати дітей. Але лишається вірною Богові! Чи можу я бути таким слухняним і вірним Господеві? Чи я хочу цього?

Так часто намагаємось все контролювати, керувати та постійно вирішувати, що, де і коли нам треба робити у своєму житті або у житті іншої людини. Як часто я питаю Божої волі у різних життєвих ситуаціях? Чи вмію ввіряти своє життя в Божі руки як Захарія і Єлизавета?

Коли Єлизавета народила, то до неї прийшли сусіди та разом з нею раділи, що Господь виявив таке велике милосердя в їхній сім’ї. Ми часто ставимося до людей: «Ой, бідна, нещасна вона чи він! Може Бог змилосердиться над нею чи над ним!» Ми одразу починаємо жаліти людину і співчувати. А може Бог так спеціально допустив, що людина нещасна або чогось не має і не може того мати, щоб потім явити Свою славу у житті цієї людини, як це сталося у житті Єлизавети.

Захарій і Єлизавета прийняли ім’я, яким Бог назвав їхнього сина. Вони прийняли те, що Господь приготовив для їхнього сина на його життя. Прийняли покликання Йоана, прийняли, що він має приготовити дорогу для Ісуса. А чи знаю я своє покликання? Чи приймаю Божу волю у своєму житті або приймаю частково — тільки те, що мені вигідно?

В Євангеліє від Луки читаємо: «Всі, хто почув це, брали собі до серця, запитуючи: “Ким же буде ця дитина?”»(Лк 1, 66).

Завжди те, що Боже і те, що по Божому в людських очах дивне та незрозуміле. І ми часто боїмось бути не такими як всі, бути дивними в очах людей, а в Божих — ні.

За вірність, відданість, смирення Бог винагороджує нас.

Що я виберу: цукерку зараз чи плитку шоколаду, але пізніше?