Покласти все до ніг Ісуса

Роздуми над Словом Божим на четвер XXIV Звичайного тижня, рік ІІ

Жінка-грішниця, про яку всі в місті знали, хто вона, наважується пробратися в дім побожного і поважного фарисея Симона. В ті часи в Ізраїлі жінку, спійману на перелюбі, каменували, а ставлення до «жінок-грішниць» було не кращим, ніж до собак.

Чи були ви в селі? Чи траплялося вам, що чужий собака забіжить у хату? Яке обурення, яке незадоволення… Ви тупаєте ногою; собака, підібгавши хвоста, тікає під гавкіт вашого собаки; зайда втікає, а ви навздогін жбурляєте в неї гнилим яблуком. Ось таке ставлення. І жінка про це знала. Своїм візитом до Симонового дому вона поставила під загрозу все своє життя. Її просто могли вбити. Тому цілком логічним було те, що вона виливає пляшечку з дорогоцінним миром на ноги Ісуса, плаче біля Його ніг та обтирає Його брудні запилені ноги (бо ж фарисей Симон води не запропонував) своїм волоссям — вона, переступивши поріг, уже віддала все й тільки радіє, що може віддати більше: миро, сльози, гідність…

Але давайте розберемо текст поступово і спочатку.

Жінка-грішниця була нечистою з погляду ізраїльського Закону, й коли вона торкається когось, той також стає нечистим. Це дуже незручно — не можна нікуди виходити з дому, ні до кого доторкатися, треба виконувати довгі очищувальні ритуали. І ця жінка доторкається до Вчителя Ізраїля. Як вона посміла? Як наважилася? Першим її мав засудити Ісус. Так само й ми боїмося засудження і перш за все його очікуємо від Христа. Ми, боячись зустрітися з Ним очима, маємо шанс, як і ця жінка, підійти ззаду.

Алебастрова посудина мира. В іншому синоптичному Євангелії, в паралельному тексті, говориться, що це миро коштувало 300 динаріїв. Денна зарплатня пересічного працівника це 1 динарій, і якщо викреслити вихідні й свята, то якраз і виходить 300 робочих днів року, триста динаріїв. І все під ноги Вчителю з Назарета?! Яке безумство! Але будь-яке безумство в любові до Господа перестає ним бути, стає важливим в очах Христа. Тому ми не боїмося творити безумні речі, люблячи Бога.

Волосся. Це символ гідності людини. Пам’ятаєте Самсона? — це також символ сили, індивідуальності. Жінка всю себе — своє життя, безпеку, статки, достоїнство — поклала під ноги Ісуса і отримала спасіння: «Іди, віра твоя тебе спасла».