Після смерті Ісуса було невідомо, де поховають Його тіло, оскільки Його вважали злочинцем. Зазвичай людей, відкинутих суспільством, ховали у спільних могилах.
Але Йосиф з Ариматеї не хотів, щоб це сталося з його улюбленим Учителем. Він любив Його і хотів, щоб Його поховали у гідному місці:
«Після того Йосиф Ариматейський, що був учнем Ісусовим, — але потайки, страхався бо юдеїв, — удався до Пилата з проханням, щоби забрати тіло Ісуса. І дозволив Пилат. Прийшов він, отже, і забрав Ісусове тіло. А надійшов і Нікодим, який раніше приходив уночі до нього, та й приніс мішанину з смирни та алое, мірок зо сто. І взяли вони тіло Ісуса та обв’язали його запашним полотном, як то ховають за юдейським звичаєм. А був на тому місці, де розіп’яли Його, сад, а в саду тому — нова гробниця, в якій нікого ще не клали. Ось там, з огляду на юдейське споготування і що гробниця була поблизу, — покладено Ісуса» (Йн 19,38-42).
Це був простий акт милосердя, але також і спосіб висловити свою любов у час скорботи.
Хоча зазвичай святого Йосифа з Ариматеї вважають покровителем працівників кладовищ і похоронних бюро, він також може бути заступником для всіх, хто переживає горе від втрати близької людини. Він сам пережив біль втрати, і не міг сидіти склавши руки, поки його друга ховали у безіменній могилі.
У Римському календарі є спомин святих Йосифа з Ариматеї і Нікодима, які забрали тіло Ісуса, щоб забезпечити Йому гідне поховання. Їхній спомин припадає на 31 серпня, але кожен з нас, хто переживає біль втрати, може звертатися до них з молитвою у будь-який час.
Добра новина полягає в тому, що святому Йосифу довелося чекати лише кілька днів, щоб побачити свого друга і Вчителя воскреслим. Хоча ми маємо повністю пройти свій земний шлях, щоб знову побачити своїх близьких, святий Йосиф з Ариматеї нагадує нам: руч об руч зі скорботою і жалобою завжди має йти надія на воскресіння.
Одного дня Господь зітре всі наші сльози, і ми зможемо відчути радість вічного возз’єднання.
фінансово.
Щиро дякуємо!
