Коли журнал «Time» опублікував свій перелік найвпливовіших діячів світу у сфері штучного інтелекту за 2025 рік, багатьох людей поза католицькими колами здивувало одне ім’я: Лев XIV.
У перелік входить чотири групи діячів: лідери, новатори, формувальники і мислителі, і Папа Лев належить до останньої категорії, пише Aleteia.
Новий понтифік, обраний у травні, взяв собі тронне ім’я на честь Папи Лева XIII, який очолював Церкву у часи промислової революції. У своїй енцикліці 1891 року «Rerum Novarum» він писав про соціальні потрясіння свого часу, і Лев XIV дав зрозуміти, що він, подібно до свого попередника, має намір провести Церкву через моральні та економічні виклики цифрової епохи.
У своєму першому після обрання зверненні Лев XIV назвав штучний інтелект «новою промисловою революцією» і наголосив, що його використання не має ставити під загрозу «людську гідність, справедливість і працю».
Таке формулювання перегукується із захистом працівників ХІХ століття від систем, які перетворювали їх на ресурс. Схоже, що новий Папа рішуче налаштований вжити заходів, щоб ця історія не повторилася вже на тлі інших технологічних викликів.
Таке порівняння цілком доречне. Коли у 1891 році вийшла енцикліка «Rerum Novarum», фабрики та залізниці змінювали економіку за рахунок величезних людських жертв.
Папа Лев XIII наполягав на тому, що робота — не одноразова функція, а ключова частина людського добробуту. Його заклик до справедливої заробітної плати, безпечних умов і солідарності заклав підвалини сучасного католицького соціального вчення.
Сьогодні Лев XIV звертає увагу на те, що ШІ, хоча й обіцяє великі переваги, створює ризик подібної дегуманізації, якщо його не контролювати.
У червні Ватикан провів глобальну зустріч, присвячену ШІ, етиці та управлінню, під час якої Папа високо оцінив потенціал технологій у сфері охорони здоров’я і науки, але висловив глибоке занепокоєння можливими зловживаннями. Він застеріг, що алгоритми можуть спотворювати притаманні людству пошуки істини або підживлювати конфлікти й агресію.
Ці зауваги ґрунтуються на ініціативах, започаткованих за часів Папи Франциска, який виступав за міжнародний договір про врегулювання використання ШІ. За понтифікату Лева XIV це бачення набуває нової актуальності.
Церква й надалі ставить на чільне місце захист людської гідності. Оскільки автоматизація змінює галузі промисловості, питання перепідготовки, справедливої заробітної плати і рівного розподілу вигод стають вже не просто політичними дебатами, а моральними імперативами.
Катехизм Католицької Церкви наголошує, що «праця для людини, а не людина для праці» (ККЦ 2428). З іншого боку, жодна технологія не має підривати центральну роль людської особистості у сфері праці.
Лев XIV привносить у цю боротьбу особистий вимір. Роками служачи в Перу, зокрема у фермерських громадах та серед низькооплачуваних працівників, він з власного досвіду знає про вразливість тих, хто часто несе на собі тягар економічних потрясінь. Його пастирський погляд свідчить, що його лідерство у сфері ШІ не буде абстрактним теоретизуванням, а ґрунтуватиметься на життєвому людському досвіді.
Як визнав журнал «Time», голос Папи привносить неочікувану противагу у глобальну технологічну дискусію: духовну традицію, яка вимірює прогрес не прибутком чи владою, а тим, чи захищає вона гідність кожної людини.
фінансово.
Щиро дякуємо!
