Яку «владу» я маю в своєму житті?

Роздуми над Словом Божим на середу ХХV звичайного тижня, рік ІІ

«Того часу Ісус покликав Дванадцятьох, і дав Він їм силу і владу над усіма бісами та оздоровляти від хвороб».

Що це за влада, якою наділив їх Ісус?

Влада, в перекладі з грецької, — можливість чи свобода робити будь-що, право, сила, міць, здібності, могутність, можливість, чудо.

Це мати право бути вільним, мати свободу у виборі, мужність бути собою. Якими гарними якостями наділив їх Ісус! По суті, до первородного гріха Адам був вільною людиною і мав владу.

А де зараз ця свобода? Схоже, гріх так затьмарює нам очі, що перестаємо бачити шлях, куди прямувати далі. Перестаємо бачити Бога.

Йн 14,6: «Промовляє до нього Ісус : Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене».

Чому нічого не брати у дорогу?

Ви не задумувались над тим, що свобода і краса простих речей занадто прекрасна, щоб від них відмовлятися? Ця простота, вона навколо вас… необхідно тільки озирнутися довкола і побачити.

Але все навпаки: ніби і знаємо про цю красу, красу в простоті, але вона настільки затьмарюється штучно створеним комфортом, що ми її не помічаємо. Керуємося певними нормами, бо так треба. Намагаємось відповідати певним стандартам у суспільстві, бо так прийнято. Прагнемо прожити чиєсь життя, бо не знаємо, як зі своїм упоратись, не маємо своєї думки, своєї волі.

Нас приваблює «влада» іншого характеру. Це авторитет (а згадаймо: «ні палиці»), успіх («ні торби»), достаток («ні хліба»), гроші («ні срібла»), комфорт («ні двох одежин»). Навіть коли хтось має всі ці розкоші, все одно рідко коли почувається вільним і щасливим. Чому? Бо до цього всього «бонусом» докладається тягар відповідальності, додаткові правила і схеми поведінки, а також узалежненість від оточення, в якому перебуваєш. Ти постійно повинен «тримати марку». Яка ж це «свобода»? Це певні рамки, якими людина себе оточила, і байдуже, з якого вони срібла чи золота: ти у пастці.

Пс 119, 2-6: «Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого! Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик? Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям! Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару! Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир».

Ісус хоче показати нам іншу цінність свободи. Свободу першоствореної людини, яка мала тісний зв’язок із Богом у щоденному діалозі.

Чи пам’ятаєте, що коли Адам був у невинному святому стані, тоді всі тварини та звірі йому підкорялися? Вони зі страхом підходили до нього, а він давав їм імена. «То дав Він їм силу і владу над усіма бісами».

Усвідом свої гріхи і дай їм імена. Не ти їм маєш підкорюватись, а вони тобі. І це тебе звільнить від багатьох залежностей і прив’язаностей цього світу.