Ті, хто знає краще за нас, свідчать про радість, яка чекає на нас.
Кожна людина іноді замислюється над питанням, що відбувається після смерті. Або, точніше, — куди потрапляє наша безсмертна душа, коли тіло помирає?
Звісно, один варіант — це пекло, інший — чистіше… Однак почнімо з опису найпрекраснішого. Справжня віра має більше ґрунтуватися на надії та радості, аніж на страху та жаху: зрештою, досконалий жаль — це така велика любов до Бога, велика, що ми не можемо Його образити (а не просто виконання обов’язкових практик, щоб уникнути вічного прокляття).
Тому, в дусі надії, я представляю десять поглядів на рай, згідно з уявленнями святих. Деяким із них навіть пощастило особисто пізнати його — або ще за життя, або по смерті, й вони розповідають нам про цей досвід.
1.Свята Фаустина: «Я сьогодні була на небі…»
Свята Фаустина Ковальська у своєму «Щоденнику» описала духовні подорожі як до раю, так і до пекла, й Церква ці одкровення визнала істинними. Після вражаючих видінь пекла Сестра Фаустина отримала від Ісуса молитву про Боже Милосердя, щоб поділитися нею зі світом як зброєю в боротьбі за спасіння душ.
На жаль, менше уваги приділяється її втішним видінням раю, про які вона писала:
«Сьогодні я була на небесах, у дусі, й бачила незбагненну красу та щастя, які чекають на нас після смерті. Я бачила, як усі створіння невпинно віддають славу й честь Богу. Я бачила, яким великим є щастя в Бозі, що проливається на всі створіння, роблячи їх щасливими; а потім уся слава й честь, що випливають із цього щастя, повертаються до джерела і входять у глибини Бога, споглядаючи внутрішнє життя Бога — Отця, Сина і Святого Духа, якого вони ніколи не зрозуміють і не осягнуть. Це джерело щастя незмінне у своїй сутності, але завжди нове, що випромінює щастя для всіх створінь».
2.Святий Альфонс Марія де Ліґуорі: нагороди різні, радість та сама
Святий Альфонс Марія де Ліґуорі розповів історію, почуту від Генерала єзуїтів. Вона була про іншого настоятеля, який помер, об’явився після смерті та описав, що чекає на людей на небесах. Згідно з цією розповіддю, нагороди на небесах не однакові, але кожен задоволений повністю:
«Нині я в небі. Філіп II, король Іспанії, також у небі. Ми обидва насолоджуємося вічною нагородою небес, але для нас вони дуже різні. Моє щастя набагато більше за його — бо воно вже не таке, як на землі, де він був королем, а я — звичайною людиною. Ми були далекі один від одного, як небо від землі, але тепер ролі помінялися місцями: яким низьким я був перед королем на землі — так тепер я перевершую його в небесній славі. Проте ми обоє щасливі, й наші серця повністю задоволені».
3.Папа Григорій Великий: єдність і безмежне знання
Папа св. Григорій Великий так говорив про надприродну єдність усієї спільноти святих на небесах та їхнє безмежне знання:
«Більше того, святим на небесах дарується дивовижна благодать: вони впізнають не лише тих, кого знали на землі, а й тих, кого ніколи раніше не бачили, і розмовляють із ними, як зі старими знайомими, ніби вони завжди знали й бачили одне одного. Тому, коли вони бачать своїх давніх отців у місці вічного щастя, вони впізнають їх одразу, ніби знали їх усе своє життя. Бо якщо в тому місці, у невимовному сяйві, спільному для всіх, вони бачать Бога, — то як вони можуть нічого не знати, адже вони знають Того, Хто знає все?»
4.Святий Августин:
«Там наша воля буде впорядкована так, що ми не бажатимемо нічого, крім того, щоб перебувати там вічно».
5.Святий Філіп Нері:
«Якби тільки ми могли потрапити на небеса! — як солодко й легко було б там невпинно повторювати з ангелами та святими: Sanctus, sanctus, sanctus».
6.Святий Ансельм Кентерберійський:
«Ніхто на небесах не матиме іншого бажання, ніж те, чого бажає Бог; і бажання одного буде бажанням усіх; і бажання всіх і кожного також буде бажанням Бога».
7.Святий Йоан Марія Віанней:
«О мої любі парафіяни, прагнімо потрапити на небеса! Там ми побачимо Бога. Які ж ми будемо щасливі! Якщо парафія навернеться — ми підемо до раю процесією, з настоятелем на чолі… Ми повинні досягти небес!»
8.Свята Бернадетта Субіру:
«Моя корона на небесах має сяяти невинністю, а її квіти мають променіти, наче сонце. Жертви — це квіти, які вподобали Ісус і Марія».
9.Святий Томас Мор:
«Немає на землі страждань, яких би небеса не могли зцілити».
10.Свята Тереза з Лізьє: «друге небо» — це людська душа
Небо, тобто рай, — це дивовижне місце; й ми всі повинні прагнути до нього. Чи не найвтішніша «небесна» цитата походить від святої Терези з Лізьє, «Маленької Терези», яка зазначала, що хоча рай повний слави, та Бог знаходить щось набагато цінніше:
«Наш Господь щодня сходить із небес не для того, щоби спочити в золотій чаші. Він приходить, щоби знайти інше небо, яке Йому нескінченно дорожче: небо наших душ, створених на Його образ, живих храмів, у яких ми поклоняємося Пресвятій Трійці».
Переклад CREDO за: Кірстен Андерсен, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
