Роздуми над Словом Божим на XXVII неділю звичайну, рік А
Фарисеї підійшли до Нього, щоби звинуватити, спровокувати до непотрібної дискусії. В цьому вонироздрібнювали себе, своє життя, розмальовували життя в клітинку і дивилися на світ крізь цю решітку. Ісуса цікавило головне — плоди. Які плоди Господнього Царства приносиш ти? Ні, не просто плоди, а плоди Божого Царства.
У посланні до Галатів Павло перелічує ці дари любов, радість, довготерпеливість, мир, віра… Я можу здобувати багато, але це мине. Але якщо я пропущу повз увагу ось це — найголовніше для Ісуса і таке далеке для мене, земного, — то ризикую втратити Боже Царство.
Частково і опосередковано Ісус натякає на ці дари у своїй притчі. Адже щоб облаштувати все для виноградника, треба вкласти багато праці, а значить, любові, довготерпіння, віри в те, що виноград родитиме.
Але давайте детальніше приглянемося до цієї давньої агрокультури. Спробуємо збагнути, що нам потрібно,аби врешті почати приносити плоди Царства Божого, давати Богові чисте вино переображеної любові (книга Пісня над Піснями).
«Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому давильню, збудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов».
Щоби насадити виноградник потрібно було спочатку очистити цю землю від каміння, адже Ізраїль — це кам’яниста земля, мало пристосована для вирощування плодових культур. Саме про це говорить Ісая 5, 2: Він розкопав його (виноградник), очистив від каміння…
Каміння — це черствість наших сердець.А ще можуть бути каміння гріха чи маловірства (пам’ятаєте притчу про сіяча, який кидав зерно в кам’янистий ґрунт?). Отже, на першому етапі нашого навернення Бог працює саме з цим. Може, все наше життя — це очищення від каміння, але це ще не плоди, лишень перший етап…
Далі господар «обгородив його огорожею». У нашому випадку, коли вже очистили землю від більших і менших камінців, нам потрібна огорожа, щоби, наприклад, тварини не змогли потрапити в середину виноградника і потоптати його. Що це за огорожа?
Єврейське поняття святості «кадош» містить у собі буквальне значення — відділений. Ми маємо бути відділені від справ і устремлінь цього світу огорожею хреста, адже хрест, як і огорожа, також із дерева, а святий апостол Павло у Посланні до Галатів пише: «Мені ж не доведи Боже чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп'ятий, а я — світові» (Гал 6, 14). Власне, цей хрест Христа стає огорожею, що відділяє християнина від світу. Через це має пройти кожен, щоби приносити гарний плід.
Чи готовий ти відмовитися від задоволень світу, вибравши хрест? Чи готовий, що станеш посміховиськом для світу, бо хрест і тебе для світу розпинає?
Далі більше. Аби з винограду зробити вино, воно мусить бути розчавлене. У виноробних культурах вино чавили ногами. Власне, про це нам також говорить книга Одкровення. Бути розчавленим ногами, у приниженні, в покорі… Це шлях досконалих. Адже виноград сам по собі вже гарний плід, але Господь для нас прагне більшого. Він хоче, щоб ми були чистим вином. Тоді настає давильні. Страшно…
«Збудував башту» — перша асоціація, яка спадає на думку, це Церква. Це саме слово, яке використовується в цьому читанні, вживається у книгах Старого Завіту, коли описується захисна споруда — башта. Тобто це місце, яке дозволяє захиститися у разі нападу. Це скеля, яку не здобудуть брами пекла. Але до чого ця башта у винограднику?
На башті у винограднику сиділа спеціальна людина і згори дивилася на виноградник: чи все в порядку? Чи не забігла вівця або коза на виноградник? Чи не забралися туди розбійники? А може, вітер ламаєлозу?
Що це означає?
Ти не сам по собі у твоїй дорозі до досконалості. Мусить бути хтось, хто спостерігатиме, допомагатиме, підказуватиме. Якби ця башта була непотрібна, неважлива, то господар, напевно, її би не будував. Якщо так, то й ти не відкидай її.